№4 Квітень 2021 року → До справи

Особистість: Василь Андрусяк

Захоплення цілі

На початку цієї весни юридичний ринок сколихнула новина: Василь Андрусяк став партнером MORIS GROUP — наймолодшим серед топ-20 юрфірм України. На ринку юрпослуг Василь відомий як провідний фахівець у сфері оподаткування та реструктуризації, має значний досвід захисту клієнтів у складних судових процесах. Професійне зростання Василя відбулося всередині компанії — саме в MORIS GROUP він зміг реалізувати свій потенціал. Утім, новий партнер сприймає підвищення, насамперед, як довіру та відповідальність. Тож як сьогодні будувати успішну кар’єру — Василь Андрусяк поділився з «УЮ»

Василю, в березні цього року ви стали партнером MORIS GROUP. Зізнайтеся, як цей шлях вдалося подолати лише за шість років?

Насправді ніякого секрету немає, адже поганий той солдат, який не мріє стати генералом. Якщо є бажання, мета, то треба прагнути до найкращого. І неважливо, юрис­пруденція це чи ні: у сфері, якою займаєшся, завжди потрібно ставати найкращим. Власне, цей постійний рух, щоденна праця і призвели до того, що є сьогодні. А от якогось лайфхаку, як це можна зробити найменшими зусиллями, не існує.

 

Якою є сфера вашої відповідальності в компанії вже як партнера?

Для всіх партнерів, і це найперше і основне завдання, — приводити нових клієнтів. Звичайно, першочергова сфера моєї відповідальності — це податкова практика в MORIS GROUP. Власне, останні сім років я цим і займався, тому розвиватиму цю практику і надалі. Сьогодні сфера оподаткування дуже динамічна й нестабільна, тож роботи вистачить усім.

Загалом податкова галузь має дуже прикладний характер. Адже ми щодня стикаємося з податками, навіть у межах юридичної фірми — структурування операцій, планування, оформлення взаємовідносин тощо — всі ці складові також певною мірою пов’язані з оподаткуванням. Тому юристи, які займаються податковим правом, значною мірою залучені й до процесу адміністрування всередині компанії. Без цього ніяк.

Звичайно, в компанії є план розвитку як щодо посилення практик та підвищення якості послуг, впровадження інновацій, упізнаваності на ринку тощо, так і щодо фінансових показників.

 

Податкова практика є завжди актуальною, а що спонукало зупинити вибір саме на цьому напрямі?

Скажу чесно: вибір не робив, швидше, так зорі склалися. Тому що я починав свою діяльність у сфері міжнародного приватного права, але в певний момент виникла потреба підсилити команду податкової практики молодшим юристом, тож мені надійшла пропозиція спробувати себе в цій практиці. А оскільки відмовлятись і лякатись нових речей я не звик, з цього все й розпочалося. Зазначу, що в університеті такого предмета, як «Податкове право», у мене не було, тому це для мене була зовсім нова сфера, але виклик я прийняв.

 

А як сприймаєте постійні зміни в підходах до оподаткування? Як це позначається на податковій культурі в Україні?

Податкова культура постійно змінюється. Це пов’язано насамперед з динамікою в податковій сфері. По-перше, з моменту прийняття Податкового кодексу України, тобто з грудня 2010 року й до сьогодні, Верховною Радою було прий­нято вже понад 150 законів, які вносять зміни у цей кодекс. А це стосується майже третини статей Податкового кодексу! Тому підходи до оподаткування з року в рік дуже скачуть. І це найбільша проблема, на яку скаржиться бізнес. Немає визначеності, а потенційний інвестор хоче розуміти перспективи діяльності в Україні на п’ять-десять років. Планувати ж щось з точки зору податкового навантаження взагалі складно, бо сьогодні чинні одні норми, завтра прийняли інші, відповідно, бізнес потрібно постійно коригувати.

Другий фактор — Державна податкова служба, яка зазнала вже не однієї реорганізації. Кожен її керівник теж вносив свої зміни, десь позитивні, десь негативні, але загалом маємо динаміку, яка в певний момент може давати більше простору для платників податків (маю на увазі не протиправну діяльність, а відсутність тиску), а в якийсь момент, навпаки, перевірками починають негативно впливати на «білий» бізнес, який невідомо чому потрапляє під державний каток. Абсолютна більшість юристів, які працюють у сфері оподаткування, скажуть, що наше законодавство не є якимось поганим чи критичним. Претензії до певних моментів будуть завжди, але чи не найбільша проблема сьогодні — податкове адміністрування. Попри витрачені роки на впровадження новітніх механізмів, імплементацію нових підходів у межах податкової служби, обмін досвідом з іншими державами тощо поки все це належним чином, на жаль, не працює саме через проблему адміністрування.

Тому податкова культура платників зростатиме, якщо зростатиме й культура з боку державних органів як адміністратора процесів оподаткування.

 

Сьогодні бізнес потребує підтримки з боку держави. Але, з одного боку, діє, скажімо, мораторій на податкові перевірки, але з іншого — штрафні санкції ніхто не скасовував.

Тут маємо парадоксальну ситуацію. Якщо взяти звіт Державної податкової служби за 2020 рік, протягом якого тривалий час був карантин, то кількість судових справ порівняно з попереднім роком зросла. Здавалося б, треба послабити ситуацію, не ходити з перевірками, підтримувати у цей складний час, а кількість судових спорів зростає!

Якщо ж говорити про допомогу бізнесу з боку держави загалом, то вона просто мізерна, особливо для тих, хто постраждав найбільше — ФОПи у сфері харчування, розваг, послуг тощо. А оскільки у нас все відбувається не завдяки, а всупереч, то багато хто говорить, що державі не варто допомагати бізнесу, краще — не заважати.

Ми, адвокати, часто стикаємося з найгіршими проявами зловживань з боку державних органів, вони дуже негативно впливають на ведення бізнесу. Але сподіваюсь, що і зміни в законодавстві, і зміни в адмініструванні все ж таки допоможуть нам дійти того рівня відносин, коли бізнес зможе спокійно вести свою діяльність і бачити в ДПС партнера, а не ворога.

 

Попри ситуацію, що складається сьогодні, на які позитивні зміни може розраховувати бізнес, зважаючи на взяті Україною зобов’язання, пов’язані з удосконаленням, у тому числі, податкового законодавства?

Я категоричний противник тотальної зради на кожному кроці. Якщо взяти останні два роки, то вони були досить плідні щодо прийняття змін, зокрема, до Податкового кодексу. Усім відома абревіатура BEPS, цей міфічний план протидії розмиванню податкової бази. Нарешті він впроваджений в Україні, запроваджуються всі супутні механізми, це й контрольовані іноземні компанії, зараз — безподаткова ліквідація, податкова амністія... Тобто найближчий рік-півтора пройдуть під зіркою так званого очищення старих історій, коли держава пропонує «очистити» свої можливі порушення як на рівні корпоративному, так і на особистому. Податкову амністію вже анонсовано, законодавство активно розробляється, кожен матиме можливість «очистити» свою минулу історію. Усі ж розуміють, що порушень багато, починаючи з тієї ж зарплати в конвертах і закінчуючи виведенням коштів в офшорні юрисдикції. Україна також приєднується до Загального стандарту звітності (CRS) — автоматичного обміну податковою інформацією з іншими країнами. Тож період «очищення» триватиме рік-два, можливо, навіть три, але після цього мав би розпочатися тотальний контроль і відстеження, можливо, навіть за видатковою частиною платників. Певний елемент такого підходу у нас уже є — це фінмоніторинг, бо якщо хтось хоче купити квартиру, будинок, машину, зробити іншу вартісну покупку, відразу постає питання офіційного джерела походження коштів. Власне, це певною мірою європейський або ж американський підхід.

Простір для корупції є в будь-якій державі, з цим явищем складно боротися, але корупцію можна зробити по суті безглуздою. Бо навіть якщо людина візьме кошти за якісь корупційні діяння, то вона просто не зможе їх використати. Тому що держава бачить рівень доходів і при будь-якій вартісній витраті запитуватиме, звідки гроші. Не зможеш пояснити — санкції величезні. Багато хто скаржиться, що у нас велика відповідальність, але ж за податкові правопорушення до в’язниці в нашій країні ще ніхто не потрапив. Так, Кримінальним кодексом України передбачені штрафи, але в інших країнах — реальні терміни за податкові злочини, які часто здаються не дуже суттєвими.

Загалом останні податкові зміни мають класну мету — «очистити» стару історію, щоб потім жити за новими правилами. Бізнесу, який працює в правовому полі, це тільки на руку, тому що не буде конкурентів, які звикли «економити» на податках і завдяки цьому бути конкурентоспроможнішими.

На папері начебто все гарно і правильно, а от як буде з виконанням — побачимо. Поки з цим у нас не дуже добре.

 

З «очищенням» історії підприємці отримають впевненість у завтрашньому дні?

Більшість податкових юристів сьогодні мають дуже скептичне ставлення, наприклад, до податкової амністії. І якщо законопроєкт № 5153 буде прийнято в чинній формі, то малоймовірно, що амністія буде масовою. Тому що начебто і передбачається звільнення для особи, яка прийшла і «здалася», показала, що в неї є незадекларовані доходи, але потім можуть виникнути багато інших питань. До роботодавця, до членів родини тощо, тобто людина звільняється від відповідальності за статтею «ухилення від сплати податків», але ж її можна спробувати притягнути за іншими статтями Кримінального кодексу.

Варто також звернути увагу на таку важливу річ, як конфіденційність інформації. В Україні забезпечити конфіденційність у межах державних органів дуже складно. Якщо інформація є в податкових органах, багато хто має до неї доступ і може це використати.

Власне, поки держава не покаже, що вона є надійним партнером і не підвищить рівень довіри, складно говорити про якісь вагомі результати і зростання культури сплати податків. Тому це обопільний рух: треба щоб і держава рухалась у напрямку платників, і бізнес.

 

MORIS GROUP позиціонує себе як «класична» юридична компанія з усталеними практиками і традиціями. Чи імпонує вам такий імідж фірми і якою у вашому розумінні має бути сучасна юридична фірма?

Так, я прихильник «класики» і мені імпонує образ цієї юридичної фірми. Але найголовніше — рівень довіри до неї, яка формується передусім на підставі експертності. Бо якщо надаються якісні послуги, відповідно, у клієнтів до такої компанії виникає довіра.

Щодо сучасної юридичної фірми, звісно, всі ці вимоги до якості нікуди не зникли, це базис, але зараз вимагається дуже швидке реагування на всі питання чи проблеми, які виникають у клієнтів. Вони очікують, що юристи будуть у режимі онлайн 24/7 розв’язувати їхні питання. Це цілком логічно, зважаючи на підвищену загальну динаміку. Звичайно, використання хмарних сервісів, технологій, що спрощують складання документів, шаблони, коригування, тобто всі ці речі, які зменшують час для виконання завдання, — не якесь найближче майбутнє, це вже must have для компаній. Клієнти вимагають якісну роботу за меншу ціну і за менший час. Це здорова конкуренція, вона змушує всіх змінюватися.

Звичайно, є стартапи, які мають певні пропозиції. Плюс ми, навіть у силу карантину, переходимо до суду в смартфоні або суду онлайн, а можливо, вже в найближчому майбутньому по частині справ рішення прийматиме штучний інтелект. Принаймні заяви про те, щоб частину технічних справ віддати на розсуд нейромережі, вже лунали. Проте робота юриста з усіма цими новітніми підходами і надалі буде затребувана, просто треба йти в ногу з часом.

Якби не юриспруденція, де б ще змогли себе реалізувати?

Важко сказати, вибір професії у мене був за принципом відсіву, тож за залишковим принципом виявилось, що найбільше мені імпонує юриспруденція. Загалом не бачу проб­леми в реалізації у будь-якій сфері. У мене така особиста позиція: яку б сферу не вибрав — опановуй, розвивайся, прагни найбільших висот. Хтозна, як буде далі, але поки — юриспруденція.

 

Що порадите молодим юристам, які лише розпочинають кар’єру? Що сказали б собі, згадуючи студентські часи?

Коли ми зустрічаємося зі студентами на різних заходах, найголовніша порада одна: де і ким би ви не працювали, завжди ставте себе на місце власника бізнесу. Тоді відпадає дуже багато питань. Навіть перебуваючи сьогодні на посаді молодшого юриста, думай, що б ти робив на місці власника. Навряд би халтурив і намагався якнайшвидше виконати свою роботу, щоб скоріше піти додому. А коли ставиш себе на місце власника, розумієш, що є моменти, коли треба попрацювати понаднормово, викластись на всі 100 %. Так легше працювати і переносити складні моменти, які виникають у кожного на професійному шляху. Але це спрощує прийняття рішень.

 

Які маєте очікування щодо розвитку податкової практики з огляду на сьогоднішні реалії?

Податкова сфера зараз зазнає істотних змін у зв’язку зі змінами законодавства: згадана податкова амністія, введення КІКів, інших пунктів з плану BEPS — усе це вимагає перегляду структур, які існували, можливо, навіть десятиліттями і про які раніше ніхто не замислювався. Працювати було зручно, легко, існували ті самі офшорні компанії, які отримували «сірий» дохід, з якого не сплачувалися податки. Зараз якраз настав той критичний момент, коли треба все осмислювати, переробляти і готуватися до нового етапу, на якому будуть відстежувати і контролювати витрати навіть щодо рівня життя. Тому вважаю, це основна обставина, яка матиме найбільший вплив на податкову сферу найближчі два-три роки.

Окрема історія — мораторій на перевірки і його зняття, бо якщо переглянути публікації адвокатів, всі схиляються до думки, що зняття мораторію, яке на сьогодні формально відбулося, незаконне. Відповідно, незаконні й перевірки, які поновлюватимуться чи вже розпочались. Але якщо карантин закінчиться і мораторій скасують належним чином, передчуття у підприємців не найкращі, бо держбюджет потрібно наповнювати, відповідно, фіскальна служба займеться дуже ретельними перевірками. Бізнес відчуває стискання цієї пружини і дуже не хоче, щоб вона вистрілила.

Відповідно, MORIS GROUP не стоятиме осторонь у цьому процесі, а займатиме активну позицію, братиме участь, у тому числі, в судових спорах. З колегами по ринку будемо просувати, лобіювати позитивні зміни в законодавство з урахуванням інтересів як держави, так і платників податків. Сьогодні на ринку ми спостерігаємо об’єднання в певні групи чи то на базі юридичних асоціацій, чи то навіть бізнес-асоціацій, які беруть активну участь у законо­творчій роботі. Без цього навряд ми досягнемо результату, якого прагнуть і держава, і бізнес. Задовольнити всі запити, звісно, неможливо, але ми рухаємось до того, щоб усі були почуті і здоровий баланс було знайдено.

-->