Тема: Тримати в підсумку

Минає 2020 рік. Напевно, мало хто може сказати, що він був простим, виходячи з подій, які охопили увесь світ. Тож ми підбили певні підсумки року на юридичному ринку, заручившись допомогою експертів

Фактори впливу. Основні фактори впливу на юридичний ринок: що найбільше впливало на стан ринку в 2020 році? Які можливості відкрились для юристів, які ризики виникали, яка проблематика ринку була найбільш актуальною?

Едуард ТРЕГУБОВ, керуючий партнер
ЮФ «Салком», адвокат, к.ю.н.

 

Безсумнівно, найбільш значущим чинником, що впливав на юридичний ринок у 2020 році, стала пандемія COVID­19. Юридичні фірми, як і весь бізнес у цілому, стикнулися з абсолютно новими викликами, пов’язаними з введенням карантину, переходом на віддалену форму роботи, обмеженням ділового спілкування та пересування. Карантин зумовив значні труднощі для багатьох підприємств: великі проєкти були відкладені, деякі компанії були змушені звільняти співробітників або зачинитись. Як наслідок, тимчасово знизився попит на юридичні послуги, а юридичним фірмам довелось йти на поступки своїм клієнтам: надавати знижки та відстрочки, змінювати модель оплати, пропонувати ринку нові продукти, які відповідали б вимогам часу. Деяким фірмам довелось звільняти юристів або переглядати умови оплати їх праці.

Пандемія COVID­19 вплинула й на те, які питання найбільше цікавили клієнтів. Цим пояснюється велика кількість запитів щодо консультування у сфері трудового права, податкових пільг, карантинних вимог і заборон, врегулювання відносин щодо оренди нерухомого майна та порушення договірних зобов’язань. Певний час через локдаун істотно знизилась кількість судових засідань.

Водночас найгірші прогнози не справдились. У другій половині року ситуація почала стрімко вирівнюватись, а попит на юридичні послуги відновився. Та сама тенденція простежується і в розрізі найбільш актуальних практик. Наприкінці 2020 року найбільш затребуваними практиками традиційно стали судовий захист, податкове та фінансове право, корпоративне право.

2020 рік багато чому навчив юридичний бізнес, у першу чергу, оперативно реагувати на різкі зміни кон’юнктури ринку та швидко приймати рішення, необхідні для підтримки клієнтів та власної фінансової стабільності. Юридичні компанії стали більш гнучкими і водночас більш інноваційними та креативними.

Олександр МАМУНЯ, партнер Mamunya IP

 

Найбільший вплив на юридичний ринок у 2020 році спричинила пандемія, яка охопила весь світ, та пов’язані з нею карантинні заходи. Як результат — скорочення обсягу бюджетів, які клієнти готові витрачати на юридичні послуги. Така ситуація призводить до двох можливих ефектів: клієнти або замовляють у тих самих радників, за тими самими цінами, але менше послуг, що спричиняє певний дискомфорт, або ж змінюють радників на більш доступних за ціною, не зменшуючи при цьому обсягу своїх запитів. Це також викликає дискомфорт, адже новий радник — це певна terra incognita, це нові люди, з якими ще не було великого досвіду співпраці. Відтак, успішним за цих умов стане той, хто надасть клієнту сервіс звичної для нього якості, але за менші гроші. Як цього досягти — це вже предмет творчості для кожного з гравців у сфері юридичних послуг.

Продовжується законодавча трансформація у сфері інтелектуальної власності. Серед ключових змін року, що минає, можна окремо виділити закон про Національний орган інтелектуальної власності. Утім, у регулюванні сфери все ще є чимало білих плям та невизначеності, у тому числі в питанні створення спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності. Потрібно й надалі гармонізувати законодавство України з європейським, а також імплементувати величезний масив підзаконних актів, згідно з уже прийнятими законами. Від цього напряму залежить успіх законодавчих реформ.

Основний тренд у маркетингу 2020­го — це перехід фактично всієї маркетингової активності в онлайн. Раніше, до пандемії, значна частина маркетингових заходів відбувалась за особистої участі юриста та потенційного клієнта. У такому офлайн­форматі було набагато легше утримувати увагу потенційного клієнта, легше зацікавити у своєму сервісі. Адже комунікація відбувалась комплексно, із застосуванням майже всіх органів відчуттів, що значно підсилювало її вплив і ефективність.

В онлайні все відбувається дистанційно, а отже, утримувати увагу та зацікавлювати клієнтів стало набагато складніше. Тому найбільш успішним у 2020 році був той, хто знайшов ефективні онлайн­інструменти для заміни традиційної офлайн­активності. Ми говоримо передусім про якісні графіку, візуальні рішення, відеоконтент, а також про стрімінгові інструменти та інші технологічні новації, які є незвичними і які привертають увагу та допомагають донести той ключовий меседж, який закладає у свої маркетингові зусилля той чи інший гравець ринку. Усі ті, хто зміг швидко зорієнтуватись у нових обставинах, завершують рік з позитивним результатом.

Вікторія СОПІЛЬНЯК, партнерка ПЮА «Дубинський і Ошарова», адвокатка

 

Незважаючи на «ковідність», 2020­й виявився досить плідним для IР­сфери. Цьогоріч був прийнятий «системний» закон (Закон України № 703­ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності») та змінені ключові «об’єктні» закони (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями»).

Результатом реалізації прийнятого Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», сподіваюся, має стати ефективно працююча дворівнева система правової охорони інтелектуальної власності в Україні:

1) Національний орган інтелектуальної власності України (НОІВ) — державна організація, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності. При цьому НОІВ виконуватиме окремі публічні функції (владні повноваження) з реалізації державної політики (наприклад, видача охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності);

2) Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України забезпечуватиме формування та реалізуватиме державну політику в сфері інтелектуальної власності.

13 жовтня 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1267­р «Про Національний орган інтелектуальної власності» визначено державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» таким, що виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Наразі, наприкінці 2020­го, поки що дворівнева система (НОІВ і Мінекономіки), що начебто має забезпечити можливість впровадження «єдиного вікна» для державних послуг IP­сфери, працює не дуже якісно, на що, вочевидь, є як об’єктивні, так і суб’єктивні причини.

Зміни ж профільних законів щодо об’єктів права інтелектуальної власності (торговельні марки, промислові зразки, винаходи і корисні моделі) загалом можна було б оцінити позитивно, якби не суттєві «ляпи», які чи то через поспіх, чи з інших причин усе ж таки туди прокралися. Про назву закону про торговельні марки свого часу не висловився лише лінивий, хоча, звичайно, закон містить і більш суттєві недоліки, які слід виправляти вже сьогодні. Чого лише варте звуження обсягу прав власника добре відомої торговельної марки, яке так підступно протиснулося у змінений закон. Промислові зразки за новим законом для багатьох стали більш загадковим об’єктом, ніж були до цього. Ну а про фармацевтичні винаходи з виключенням Bolar та SPC узагалі мовчу.

У будь­якому випадку 2020­й дав гарний старт подальшим, сподіваюсь, реальним та ефективним змінам сфери ІР. Важливо, щоб інституційна реформа державної системи охорони інтелектуальної власності не була відірваною від реформи спеціального законодавства у цій сфері (ну нехай вже нарешті запрацює та Апеляційна палата!) та судової реформи, в рамках якої, сподіваємося, має відбутися створення спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності (fingers crossed).

Практики. Які напрями стали найбільш затребуваними цього року для вашої фірми та ваших клієнтів? Для ринку в цілому? Як оцінюєте фінансовий обсяг ринку?
Як оцінюєте подальший розвиток цих практик?

Тетяна ОХРІМЧУК, керуюча партнерка АО Jherson Group

 

2020 рік, що минає, ознаменувався достатньо великим сплеском на юридичні послуги у сфері кримінального права та захисту бізнесу. Попри те, що нинішня влада встановила курс на боротьбу з корупцією, правоохоронні органи продовжують тиснути на бізнес, який і без того почувається не дуже добре. Свій негативний внесок зробила і пандемія COVID­19, яка тільки посилила хиткість становища бізнесу в країні.

Звісно, не можна говорити, що основною причиною зростання популярності практик кримінального права та захисту бізнесу є введення карантинних обмежень в країні. Ще у 2019 році актуальність цих практик була високою, що продовжилось з новою силою у 2020­му і очікується в наступному році.

Якщо говорити конкретно про нашу компанію, то у 2020 році ми відчули значне зростання попиту на вузькопрофільну експертизу Інтерполу та екстрадиції. Практика міжнародного розшуку є дуже специфічною та несхожою на роботу класичного адвоката у кримінальному праві. Передусім причина в тому, що юристу потрібно працювати одночасно в правових полях кількох країн та вміти розбиратися в доволі тонких сферах права.

Тут варто відзначити, що робота в практиці експертизи Інтерполу приховує в собі великі можливості поліпшення кваліфікації адвокатів. Мабуть, більшість юристів хотіли б попрацювати в цій сфері, адже це унікальна можливість порівняти кримінальне право кількох країн. Зокрема, це і стало причиною встановлення курсу нашої фірми саме в цьому напрямі. На сьогодні ми вже впевнено орієнтуємося в реаліях українського судочинства, а це, в свою чергу, робить особливо цінною нашу експертизу в таких питаннях.

Фінансовий обсяг ринку зберігає незначне зростання, зокрема у згаданих вище практиках. Однак клієнти з кожним днем стають дедалі більш вибагливими та хочуть отримувати якісні юридичні послуги за менші кошти. В очах клієнта ідеальний юрист — це спеціаліст, який володіє високим рівнем кваліфікації в потрібних питаннях та регулярно переглядає ціноутворення своїх послуг на його користь.

У практиці експертизи Інтерполу пошук клієнтів — непросте завдання для юристів. Причина полягає в тому, що практично всі існуючі моделі залучення клієнтів уже не працюють. В Україні попит на такі послуги ще не дотягує до світового, але він упевнено зростає. Виходячи з досліджень експертів, клієнт повинен сам знайти юриста, тому в інтересах останнього зберігати конкурентоспроможність на ринку. У нашої компанії сьогодні є перелік певних кейсів, які дають змогу впевнено тримати руку на пульсі та продовжувати розвивати практику міжнародного розшуку та кримінального права.

Політична та економічна обстановка у світі стало зберігає напруженість і очікується, що у наступному році попит на кримінальну практику та практику міжнародного розшуку лише зростатиме. Ми ж плануємо тільки посилювати експертизу Інтерполу, оскільки переконані в перспективності саме цього напряму юридичних послуг. Звісно ж, не можна забувати і про практику класичного кримінального права та вирішення спорів. Ці практики зберігають не менш високий потенціал, який тільки почне розкриватися в майбутньому.

Станіслав БОРИС, адвокат,
радник практики безпеки бізнесу Juscutum

 

2020 рік не обійшовся без криміналу та болю для бізнесу. У 2020 році розпочате кримінальне провадження за найбільший хабар в історії України. Йдеться про 6 мільйонів доларів США для керівництва НАБУ і САП. А рейдерських захоплень стільки, що їх і не злічити... Очільника МАУ та працівника Борисполя звинувачено у зловживанні службовим становищем. Бізнесмени один за одним втрачали свої компанії, оскільки упустили контроль за бізнесом, хворіючи на коронавірус. Схожих «ударних» новин — чимало. Ми увесь цей рік відчували, що правоохоронці не послабили хватку. Пандемія не стала перешкодою для нових справ, обшуків та затримань.

Один за одним закривалися суди та вводилися все нові рівні захисту від CОVID­19. Тож елементарне отримання рішення суду стало ще тим челенджем.

А що ж далі? 2021 рік підхопить ініціативу 2020 року. Самоізоляція топчиновників змусила силовиків переглянути свої підходи. Обшук в офісі вже втратив свою ефективність, усі сидять вдома. Таким чином, розпочато внесення змін до законодавства в частині негласних слідчих (розшукових) дій з метою влізти у комп’ютери та домівки потенційних підозрюваних. У наступному році всім слід переглянути свої підходи до захисту бізнесу, ще одну таку хвилю витримає далеко не кожен.

Альона ОНИЩЕНКО, директорка відділу маркетингу і розвитку Sayenko Kharenko

 

Рівно рік тому, підбиваючи підсумки 2019 року, я розповідала «УЮ» про те, як замість гучної вечірки до 15­річчя Sayenko Kharenko ми створили перший в Україні квест­музей «Сила підпису». Нагадаю, спочатку ми планували, що проєкт триватиме лише три тижні — з 29 листопада по 15 грудня. Проте менш ніж за три тижні квест­музей відвідали понад чотири тисячі відвідувачів. Ми отримали сотні схвальних відгуків, а ще — стільки ж запитів з проханням продовжити роботу квест­музею чи організувати турне містами України! Тому ми вирішили продовжити роботу квест­музею до кінця року. Тоді ми ще не здогадувалися, наскільки сильно результати перевершать наші очікування. Погодьтеся, цифри говорять самі за себе:

— понад 8500 гостей відвідали квест­музей «Сила підпису» в Київській муніципальній галереї «Лавра» за 28 днів роботи;

— 104 екскурсії провели за час роботи виставки, зокрема для учнів 61 школи;

— понад 10 мільйонів контактів — загальне охоплення проєкту в медіа та соцмережах!

Проте із закриттям квест­музею у «Лаврі» історія не закінчилася. Експозиція квест­музею була переведена у формат 3D, і вже 19 березня 2020 року, лише через тиждень після початку карантину, кожен бажаючий, не виходячи з дому, міг прогулятися інтерактивною виставкою «Сила підпису».

Здавалося б, що все, тему вичерпали, та й святкування 15­річчя вже затягнулося. Проте ми так не вважали. Адже подальші події в світі та в Україні лише переконали нас в актуальності теми підпису. Саме сила підпису під час пандемії закриває або відкриває кордони країн, рятує тисячі життів. Символічно, що наступною локацією виставки став аеропорт «Бориспіль». Саме там, у зоні вильоту терміналу D, 8 серпня 2020 року відкрилася інтерактивна виставка «Сила підпису. Бориспіль». Ми хотіли, аби українці та іноземці дізналися більше про історію ключових для України та світу підписів, переконалися в тому, що їхній підпис важливий, що один розчерк здатен змінити карту світу, життя мільйонів або долю кожного з нас.

Виставка й досі відкрита для мандрівників, але за чотири місяці цифри вже вражають:

— понад 25 000 гостей відвідали квест­музей «Сила підпису. Бориспіль» з часу його відкриття;

— 300+ ручок відвідувачі залишили собі на згадку;

— шість щасливчиків виграли авіаквитки на подорожі по Україні від наших партнерів Fly UIA.

Але й на цьому ми не зупинилися та створили ще один WOW­проєкт, наш черговий внесок у побудову свідомого суспільства та майбутнє України. Але жодних деталей проєкту — це поки що таємниця. Не сумніваюся, що рівно за рік, підбиваючи підсумки, я розповім вам про новий успішний кейс під уже добре відомою назвою «Сила підпису». Далі буде...

Юлія БРЮХОВЕЦЬКА, менеджерка
з PR та маркетингу VB PARTNERS

 

Останній рік для багатьох сфер відзначився вимушеною необхідністю освоєння нових digital­інструментів. Наш вибір на користь онлайн­інструментів був стратегічно обґрунтований ще задовго до переломного для більшості періоду.

Ми зменшили присутність у класичних ЗМІ, натомість почали активно розвивати власні онлайн­майданчики для спілкування з цільовою аудиторією.

Неможливо досягти успіху, не визначивши попередньо свої цілі. Нами були чітко поставлені KPI, досягнуті вже менш як за пів року (а подекуди ми їх і перевиконали).

 

Що працює

Перше і найнеобхідніше — розуміння своїх цільових аудиторій. Онлайн­інструменти дозволяють досить чітко визначити своїх стейкхолдерів та підібрати найбільш вдалий формат комунікації з ними.

Ми провели глибоку аналітику, детально пропрацювали категорії контенту компанії та формат подачі.

Протягом певного часу відстежували результати роботи та вдосконалювали працюючі механізми.

Один із основних напрямів, з яким працювали, — реклама в соціальних мережах. Наша компанія максимально адаптувала під себе всі можливі інструменти Facebook Business Manager, Ads Manager та Creator Studio. Натомість ми отримали чудові результати, збільшивши в декілька разів взаємодію безпосередньо цільової аудиторії з нашими меседжами.

Важливо постійно тримати руку на пульсі, відстежувати тренди онлайн­просування, вивчати нові інструменти та адаптувати їх під свою нішу.

По­друге, ми не залишили без уваги сайт компанії. За допомогою Google Analytics ми відстежуємо його ефективність та аналізуємо поведінку аудиторії, яка переходить на той чи інший розділ.

По­третє, ми використовуємо свої майданчики як вдалий інструмент для просування експертизи і персонального бренда партнерів та юристів компанії. Цього року колеги реалізували серії блогів на найактуальніші теми галузі.

 

Що отримали

Вдало поєднуючи наведені вище інструменти, ми отримали чудові результати.

Зокрема, підвищився інтерес ЗМІ до нашої компанії — практично щодня ми отримуємо запити від профільних та бізнес­видань на теми, в яких себе зарекомендували.

Власні майданчики дозволили зробити нашу комунікацію двосторонньою — ми відразу отримуємо зворотний зв’язок аудиторії та розуміємо актуальність наших меседжів для обраних аудиторій.

Головне — ми оптимізували низку робочих процесів та зробили свою роботу ще ефективнішою. Ключовий принцип VB PARTNERS — екстрапрофесійний підхід в усьому. Саме тому нам вдалося заздалегідь опанувати digital­напрям (ще до того, як це стало панацеєю) та досягнути перших успіхів.

А попереду — багато цікавих (подекуди інноваційних) проєктів, які наша команда планує впровадити вже найближчим часом.

Маркетингові тренди 2020 року. Які маркетингові тренди 2020 року були актуальними для юрбізу? Які успішні кейси вдалось реалізувати?
Які інструменти і канали просування юрфірм та юридичних послуг були найбільш ефективними цього року?

Тетяна МИЛЕНЬКА, LL.M, адвокатка,
радниця Hillmont Partners

 

Окрім очевидних факторів впливу (як от пандемія, загальний стан економіки, інвестиційний імідж країни тощо), на юридичний ринок в цілому і на практику енергетики зокрема суттєво вплинули прийняті законодавчі зміни.

Будь­яка нестабільність, у тому числі нестабільність правового регулювання того чи іншого сектору економіки приносить, з одного боку, нові можливості для пропонування послуг клієнтам, а з іншого — може негативно вплинути на розвиток цього сектору і в довгостроковій перспективі призвести до зниження попиту на ті чи інші юридичні послуги. Електроенергетика в певній мірі є таким прикладом. Прийняття ретроспективних знижених «зелених» тарифів, затримка запуску «зелених» аукціонів та невпровадження низки необхідних змін для уможливлення реалізації механізмів двосторонніх договорів купівлі­продажу електроенергії (Corporate PPAs) і так званих контрактів на різницю (Contracts for Difference) на практиці поглиблюють кризу відновлювальної енергетики в Україні, що призводить до меншої кількості нових реалізованих проєктів. У разі якщо в подальшому ДП «Гарантований покупець» не розраховуватиметься в повній мірі з виробниками електричної енергії з відновлювальних джерел енергії за відпущену електричну енергію, вал інвестиційних арбітражів проти України може стати реальністю, додавши при цьому роботи арбітражній практиці.

Вимушене соціальне дистанціювання мало істотний вплив на маркетинговий інструментарій юридичних фірм. Очевидний ухил на різного роду онлайн­заходи та онлайн­опитування був помітним ще з початку року, проте ефірна перенасиченість онлайн­подіями робила ті нечасті офлайн­заходи доволі затребуваними, особливо серед фахової спільноти. З­поміж цікавих нових форматів варто виокремити експертні ток­шоу, наприклад, Energy Talk Show з ведучим Андрієм Куликовим, що регулярно організовує Energy Club та збирає на своїй платформі дійсно фахових експертів галузі.

Катерина ІСАЄВА, PR­директор
АО «Шкребець і Партнери», адвокат

 

2020 рік видався складним і дещо змінив зацікавленість клієнтів в основних практиках юридичних компаній. Найбільше в цьому році постраждав правовий консалтинг, особливо якщо говорити про перші місяці карантину. Клієнти намагалися скоротити витрати на юристів, не знаючи, чого очікувати в майбутньому році і враховуючи суттєві скорочення власної роботи.

Водночас не зупинялася робота практики кримінального права, оскільки переважну більшість справ продовжували слухати і процеси просувалися. Так само традиційно затребуваною була судова практика. Спостерігалося сповільнення її роботи у зв’язку з тим, що на початку введення карантинних обмежень практично всі судові слухання у господарській, цивільній та адміністративній юрисдикціях відкладалися у зв’язку з карантином, утім, як тільки відновилася робота транспорту, суди продовжили розглядати справи у звичному режимі.

Через необхідність оптимізації витрат на персонал дещо пожвавилася практика трудового права.

У цілому клієнти більш виважено ставляться до підбору та витрат на юридичних радників, обмежуючи витрати у тій частині, де це можливо зробити. Проте в основних спеціалізаціях нашого адвокатського об’єднання, а саме — у практиці податкового права, судовій практиці, практиках кримінального права та енергетики, суттєвих змін не відбувалося.

Фінансово ринок, незважаючи на значне просідання на початку року, вже до кінця 2020­го почав вирівнюватися, втім, відновлення менш затребуваних у 2020 році практик, як, наприклад, консалтинг або авіаційне право, потрібуватиме значного проміжку часу.