Тема: Перевіреному ввірити

Андрій РЕУН,
партнер, керівник практики податкового права Юридичної групи LCF

З останніми змінами до Податкового кодексу України податківцям стане складніше притягувати платників податків до фінансової відповідальності

Складається враження, що в частині податкових перевірок Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466­IX (Закон № 466­IX) спрямований на збільшення кількості та випадків податкових перевірок, надання податківцям додаткових можливостей для проведення перевірок протягом більш тривалого часу та застосування штрафів до платників податків. Як позитив для платників податків можна відзначити встановлення часових обмежень щодо внесення змін до плану­графіка податкових перевірок, запровадження інституту вини та переліку обставин, які пом’якшують та/або виключають фінансову відповідальність платників податків.

 

Як відбуватимуться перевірки

У зв’язку із продовженням карантину до 31 липня ц.р. багато податкових перевірок не можуть бути проведені до серпня 2020 року через дію мораторію. З урахуванням епідеміологічної ситуації не можна виключати, що карантин буде продовжено. Залишається сподіватися, що законодавець не запровадить правила щодо дистанційних податкових перевірок.

Передбачені Законом № 466­IX нововведення стосуються як планових, так і позапланових податкових перевірок.

 

Планові перевірки

Із набуттям чинності Законом № 466­IX внесення змін до плану­графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше, ніж один раз у першому та один раз у другому кварталі такого року. Ці обмеження не застосовуються щодо змін, пов’язаних зі змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану­графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Оновлений план­графік оприлюднюється на офіційному вебсайті ДПС до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану­графіка, та/або виправлення технічних помилок — до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому проводитимуться такі документальні планові перевірки).

При цьому якщо платник податків опинився в зміненому плані­графіку в першому кварталі, то перевірка може бути розпочата не раніше за 1 липня, а якщо у другому кварталі, то не раніше за 1 жовтня відповідного року. Отже, платники податків, які відстежують себе в плані­графіку податкових перевірок, можуть заздалегідь підготуватися до перевірки.

Податківці зможуть надсилати копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки через електронний кабінет. При цьому платники податків один раз протягом року можуть надіслати податківцям через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет.

 

Позапланові перевірки

Законом № 466­IX виключено таку підставу для проведення позапланової податкової перевірки, як рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки. Також виключене правило, яким передбачалось, що обмеження щодо проведення перевірок не розповсюджуються на перевірки, що проводяться в ме­жах кримінальних проваджень.

Разом із тим з’явилися нові підстави для позапланових перевірок. Серед них — отримання податківцями після проведення перевірки інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться винятково щодо питань, які стали підставою для її проведення.

Нерезидентів також зможуть позапланово перевіряти у разі отримання інформації, що свідчить про здійснення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік.

 

Зупинення перевірок

Зупиняти перевірки податківці зможуть не тільки щодо великих платників податків, а й щодо інших платників податків. Це збільшуватиме загальний строк відволікання бізнесу від основної роботи. При цьому чіткі та конкретні підстави для зупинення перевірок не визначені. До того ж з 1 січня 2021 року на період зупинення перевірки продовжуватиметься строк давності для податкових донарахувань та притягнення до відповідальності за податкові правопорушення.

 

Строки давності

З 1 січня 2021 року строки давності для проведення податкових перевірок (та, відповідно, податкових донарахувань) податкових зобов’язань податкових агентів щодо податку на доходи фізичних осіб та військового збору при виплаті заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) фізичній особі у зв’язку з трудовими відносинами, буде продовжено до семи років (2555 днів).

Також відлік строку давності для проведення перевірок та податкових донарахувань зупинятиметься на будь­який період, протягом якого:

— податківцями зупинено, продовжено, перенесено строки проведення перевірки;

— податківці не можуть провести перевірку у зв’язку із складанням акта про неможливість проведення перевірки (крім випадку визнання незаконними дій із складання такого акта), недопуском податківців до перевірки (при дотриманні певних умов), оскарження в судовому порядку наказу про проведення перевірки (крім випадків визнання протиправним та/або скасування такого наказу);

— здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання.

Таким чином, у податківців з’являються додаткові можливості для збільшення періоду, за який вони можуть провести податкову перевірку та здійснити податкові донарахування й застосувати штрафні санкції.

 

Ризики та санкції

Кардинальних змін щодо визначення платників податків, які знаходяться в зоні ризику, Закон № 466­IX не запровадив. Як і раніше, найчастіше перевірятимуть платників податків, ступінь ризику в діяльності яких визначено як високий відповідно до встановлених Мінфіном правил.

Законом № 466­IX було внесено численні зміни щодо фінансової відповідальності платників податків. Запроваджено нові штрафи з обмеженням їх максимального розміру. Незначні штрафи було скасовано. Однак найбільш розповсюджені штрафи збільшено вдвічі. Розмір штрафів за неутримання податків у джерела виплати (ПДФО, податок з доходів нерезидентів) може сягати 75 %. При цьому деякі штрафи було зменшено, однак у разі умисного вчинення податкового правопорушення розмір таких штрафів буде більшим.

Запроваджено інститут вини, за відсутності якої платник податків не притягуватиметься до фінансової відповідальності. Разом із тим будуть штрафи, що застосовуватимуться і без вини платника податків.

Змінами також встановлюється можливість зменшення передбачених ПК України штрафів на 50 % за наявності пом’якшуючих обставин та перелік випадків, коли платники податків звільнятимуться від фінансової відповідальності. Окрім цього, змінюється порядок нарахування пені. Важливо, що більшість зазначених вище змін застосовуватимуться з 1 січня 2021 року.

Загалом, незважаючи на збільшення деяких штрафів та запровадження нових у зв’язку із введенням інституту вини, податківцям стане складніше притягувати платників податків до фінансової відповідальності. Якщо податківці не поставляться до застосування штрафів із належною відповідальністю та не обґрунтовуватимуть вину платників податків належним чином, то можна прогнозувати збільшення навантаження на судову систему та кількості перемог платників податків з питань неналежного застосування штрафних санкцій.