Проза життя: Правила життя
Ольги Оніщук

У нашому домі завжди панувала атмосфера любові, поваги і взаємопідтримки. Домашні справи батьки завжди робили спільно з дітьми, неважливо, що це — хатнє прибирання чи висадка квітів, головне — час, який ти проводиш із близькими. Це дає відчуття родинного плеча: твої найрідніші завжди поруч, вони тебе люблять, дбають про тебе і підтримають в усіх починаннях.

 

Якби не юриспруденція, я могла б працювати лікарем. Ця професія мене завжди приваблювала тим, що дає змогу відчути себе сильним і милосердним одночасно!

 

Нотаріатом я вирішила зайнятися тому, що це юридична професія, яка найбільш наближена до людей. Нотаріус — не просто кваліфікований юрист, який працює із документами, архівами, реєстрами. Нотаріус, перш за все, психолог і навіть миротворець, адже за допомогою до нього звертаються люди у найскладніших життєвих ситуаціях.

 

Державна служба приваблива тим, що надає можливість зробити країну кращою, долучитися до позитивних змін, які відбуваються, ставши їх частиною.

 

Впорядкування системи державної реєстрації завершиться після комплексного удосконалення роботи реєстрів та інформаційних систем, коли буде забезпечено їх повну автоматизацію та взаємодію. Це дасть змогу мінімізувати головний ризик — фактор людського впливу в сфері державної реєстрації.

 

Україна позбудеться таких негативних явищ, як «чорні» ре­єстратори або «чорні» нотаріуси, тоді, коли замовники рейдерства у державних реєстрах усвідомлять, що будь-яка незаконна реєстраційна дія приречена на миттєве скасування.

 

Найдивовижніші мандрівки — ті, які проходять у гарній компанії: із людьми, з якими тобі надзвичайно комфортно і цікаво. Я люблю подорожувати на авто, змінюючи локації раз на кілька днів, відкриваючи для себе нові чарівні куточки нашої планети.

 

Через років сто Україна мені уявляється… успішною, процвітаючою європейською державою.

 

Намагайтеся уникати негативних людей та емоцій.

 

Якщо прагнете чогось досягнути, спробуйте визначити ціль, але не візуалізувати шлях для її досягнення. Коли людина прогнозує, що така дорога буде тернистою і звивистою, то боїться зробити перший крок і зупиняється, навіть не почавши торувати шлях до мети!

 

Є такий вислів: час — це твій кат. Нічого не потрібно відкладати на потім, адже те, що актуально сьогодні, може бути зовсім не на часі завтра. При цьому не варто квапитись: живіть зі смаком, отримуючи максимум від кожного дня!

 

Щасливою мене робить багато життєвих моментів. Це час, який я проводжу в оточенні своїх рідних, друзів, домашніх улюбленців. Це моя робота, особливо, коли я бачу позитивні зрушення і реальні результати. Це і нові подорожі, і зустрічі із цікавими людьми, і просто гарна погода за вікном. Щастя — це вміння радіти життю!

 

Аби відчути гармонію, я намагаюся «переключатися» із робочих моментів на особисте життя, в якому я звичайна жінка: любляча і турботлива дружина, мати, дочка, подруга.

 

Мене неможливо уявити без нових проєктів та амбітних планів, принаймні, так стверджують мої близькі і друзі.

 

Людина здатна на багато чого, якщо її… любити, підтримувати і надихати.

 

Прикро, що у добі всього 24 години.

 

Коли я читаю «Правила менеджменту» Річарда Темплара, розумію, що вони дуже мені імпонують. Скажімо, меседжі: «Опиратися змінам немає сенсу. Можна вижити, лише прий­нявши їх!» або «Кожну заяву колеги про проблему потрібно зустрічати питанням: і що ви пропонуєте?». Останнім правилом я завжди послуговуюся у своїй роботі, адже для будь-якого управлінця важливо не лише окреслити проблему, а й запропонувати шляхи її розв’язання.

 

Навіть у найважчі часи не треба втрачати віри у себе, у свої сили і в те, що все буде добре!

 

Ніколи не могла б подумати, що опинюся у кріслі держслужбовця.

 

Цей світ, звісно, врятує любов і уважне ставлення один до одного! А ще — величезне бажання змінити на краще якщо не світ, то себе і сферу, в якій працюєте.