Захист бізнесу: Тиснути рухи

Денис ШКАРОВСЬКИЙ,
адвокат, радник VB PARTNERS

Непрямі інструменти захисту бізнесу від тиску правоохоронних органів при правильному застосуванні можуть бути дієвими та ефективними

Попри вічний процес реформування правоохоронної системи, навички «захисту бізнесу» від державних, а особливо — правоохоронних, органів залишаються в Україні актуальними.

І, на жаль, далеко не завжди передбачені законом методи захисту від незаконного тиску з боку держави є ефективними. У більшості випадків усі подання скарги до вищих інстанцій або до судів перетворюються на нескінченну і безглузду переписку.

У цій статті хочу дати загальний огляд деяких непрямих інструментів, які ми використовуємо у своїй практиці і які так чи інакше довели свою ефективність. Це — не універсальний алгоритм і не вичерпний список. Крім того, використання цих інструментів не звільняє від необхідності захищати свої інтереси в передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом (КПК) України порядку (хоча досить часто така робота не дає прямих і очевидних результатів).

 

Рада бізнес-омбудсмена

З моєї практики, Рада бізнес-омбудсмена (РБО) — найефективніша з квазідержавних інституцій, які існували в Україні з 2014 року.

Хоча формально статус РБО — консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України, його участь у справі змушує правоохоронний орган щонайменше  діяти в межах закону і без зловживань. Між РБО і більшістю правоохоронних органів підписані меморандуми про спів­працю, в межах яких відбувається взаємодія в конкретних справах.

Фактично РБО уповноважена розглядати будь-який спір між бізнесом і державою, виступаючи незалежним медіатором. Крім спорів, вирішення яких передане до суду. Тобто РБО не може допомогти в кейсі, наприклад, при знятті арешту з нерухомості, оскільки такі повноваження має лише суд.

Найефективніша допомога РБО —
в ситуаціях, коли слідчий або прокурор не виконує передбачені законом обов’язки: повернути тимчасово вилучене майно, на яке не накладено арешт, звернутися до суду з клопотанням про закриття провадження, якщо минув термін давності для притягнення до відповідальності.

Водночас, якщо у чиновника є дискреції в ухваленні рішення (наприклад, закрити чи ні кримінальне провадження) і зацікавленість у зловживанні повноваженнями, РБО не може зобов’язати виконати конкретні дії. Але завдяки РБО до кейсу буде привернуто увагу керівництва органу, яке, у свою чергу, дисциплінуватиме слідчого/прокурора і змушуватиме його утриматися від явно незаконних дій.

 

Інші квазідержавні інституції

Крім Ради бізнес-омбудсмена, в Україні утворено і нині працюють інші інституції з підтримки та захисту інтересів бізнесу та інвесторів. Частина з них створювались з великим висвітленням у ЗМІ, але дуже швидко і без зайвого галасу були ліквідовані (наприклад, Комісія із захисту бізнесу, передбачена законом «Маски-шоу стоп»).

З особистої практики, у кейсах із захисту інтересів іноземних інвесторів найефективнішим був UkraineInvest. Принцип роботи схожий на РБО: при обґрунтованому зверненні представника інвестора призначається координатор, який аналізує надані дані, забезпечує звернення до необхідних органів і контролює статус розгляду питання.

У ході супроводження кейса UkraineInvest надсилає звернення як безпосередньо до органу, з яким бізнес має спір (наприклад, конкретне керівництво податкової міліції), так і до вищого керівництва органу зі своїм баченням, запитом чи рекомендацією.

 

Бізнес-асоціації та інші громадські організації

В Україні є значна кількість ефективних бізнес- і галузевих асоціацій. Спеціально не вказую назви, щоб не склалося враження про їх більшу чи меншу ефективність.

Як правило, асоціація може діяти в інтересах її учасника. Тому важливо перебувати в її лавах до настання проблеми, а не вступати тільки з метою отримання підтримки.

З моєї точки зору, використання асоціацій ефективне з метою, по-перше, привернення уваги бізнес-спільноти до ситуації і, по-друге, налагодження зв’язку з керівниками правоохоронних органів, якого у «звичайному порядку» домогтися складно. У результаті ініціативні слідчий та прокурор можуть усвідомити відсутність процесуальної перспективи у справі, суттєво знизити тиск на бізнес або, щонайменше, розпочати діяти у рамках КПК України.

Водночас жодна громадська структура не може забезпечити прий­няття процесуального рішення у кримінальному провадженні або його закриття.

 

Дисциплінарні процедури і кримінальні провадження щодо посадовців

В Україні склалася думка (на жаль, заснована на практиці), що дисциплінарні процедури неефективні і не призводять до притягнення до відповідальності. У зв’язку із цим компанії часто не звертаються до дисциплінарних органів для захисту своїх інтересів.

Однак така позиція хибна!

По-перше, дисциплінарне провадження є фактично єдиним передбаченим законом способом оскарження дій чиновника. Його ігнорування завжди дає змогу опонентові в особі держави вказати, що компанія не оскаржила незаконні дії, а тому погодилася з ними.

По-друге, ініціювання провадження стосовно слідчого або прокурора (як і будь-якого іншого чиновника) створить для нього додаткове заняття у вигляді написання пояснювальних, рапортів, допитів та інших дій. Це відволікатиме від основного — тиску на конкретний бізнес — і покаже принципову готовність захищати свої інтереси.

При цьому провадження можуть стосуватися не тільки порушень щодо вашої компанії, а й інших фактів: порушення порядку декларування, зловживання в інших справах, відсутність відповідей на запити.

По-третє, подаючи заяву про початок дисциплінарного провадження, ви ніколи не знаєте, яке воно за рахунком і скільки дисциплінарних стягнень уже застосовано до чиновника. Можливо, ваша заява стане останньою краплею для реального притягнення чиновника до відповідальності.

 

PR/публічність

При захисті від незаконних дій правоохоронних органів неможливо обійтися без використання правильного PR. Цій темі потрібно присвятити не одну статтю. Але якщо коротко, є кілька універсальних тез.

Перша. Не будь-яка слідча активність є порушенням прав компанії. Досить часто обшук — неприємна, але законна і рядова дія у рамках кримінальної справи. У такому випадку не варто розголошувати про його проведення.

Друга. PR повинен бути системним і співвідноситися зі стратегією захисту. Часто можна зустріти повідомлення в соціальних мережах або на сайті компанії про обшук, захоплення тощо. Але через рік інформації про результат атаки вже не знайти (відбили, не відбили, помилкова тривога тощо).

Третя. PR у захисті повинен мати мету. Якщо спрощено, такою метою може бути: м’який тиск на правоохоронний орган через публічність, захист репутації бізнесу і менеджменту, донесення своєї позиції до широкої громадськості (якщо держава сама висвітлює справу в обвинувальному форматі). Виходячи з цього, і повинні формулюватися всі повідомлення.

Захист бізнесу в Україні продовжує залишатися проблемою самого бізнесу. Тому в разі незаконних дій стосовно компанії важливо використовувати всі можливі способи захисту своїх прав та інтересів. Лише таким чином можна досягти результату, захиститися від наявної проб­леми у вигляді кримінальної справи і запобігти наступним.