Особистість: Попит на професіоналізм

Ринок юридичних послуг дуже чутливий до змін, що відбуваються в країні. Водночас 2019 рік був особливо багатим на події, що вплинули на його подальшу перспективу. Тож на нас очікує новий етап його активного розвитку. У цьому переконаний старший партнер ЮФ GOLAW, адвокат Сергій Оберкович. Його успішний досвід у сфері міжнародного права, банківській та фінансовій сфері, енергетиці, нерухомості, супроводженні інвестиційних проєктів тощо є підтвердженням того, що в юридичному бізнесі перевагу має той, хто відчуває сучасні тренди і робить правильні висновки. Про те, яким видався рік, що минає, для сфери юридичних послуг, які напрями будуть актуальними завтра і які саме новації у правничій площині вплинули на юридичний бізнес, ми говорили з паном Сергієм

Яким був цей рік для юридичного ринку в цілому, які практики виділили б?

2019 рік для юридичного бізнесу був досить турбулентним, як і попередні роки. Доброю новиною є те, що рік усе­таки закінчився сталим підвищенням доходів для основних гравців юридичного ринку, попри мінімальний приплив іноземних інвестицій в Україну, суперечливі законодавчі зміни та загалом складний внутрішньо­ та зовнішньополітичний клімат. Дохід провідних юрфірм підвищився за рахунок практик, пов’язаних із захистом бізнесу від тиску правоохоронних та фіскальних органів, судової практики, практики банкрутства та стягнення заборгованості з недобросовісних позичальників багатомільйонних банківських кредитів. Топові юридичні фірми, як і в минулому році, продовжують розбудовувати практики кримінального права, що не було для них типовим раніше і зазвичай такі справи передавались на аутсорсинг до спеціалізованих юридичних бутиків.

Суттєвий дохід також було отримано юридичними фірмами, що спеціалізуються на супроводженні проєктів з альтернативної енергетики, але через непослідовну політику України цей сектор втрачає свою привабливість. Ба більше, інвестори, які інвестували в Україну суттєві кошти, готуються до можливих судових процесів з нашою державою.

Серед топових юридичних фірм продовжувала посилюватись гостра конкуренція за платоспроможних клієнтів та позиціонування на ринку юридичних послуг. Ми стали свідками об’єднання, а часом навіть поглинань юридичних фірм. Не всі об’єднання виявились успішними, але ця тенденція збільшення професіональних команд і посилення завдяки цьому експертизи повністю відповідає світовим трендам і буде, швидше за все, продовжуватися і у 2020 році.

У цілому посеред нової реальності, яка супроводжується впровадженням абсолютно нових інституцій протягом останніх шести років, атмосфера, в якій здійснюється юридичний бізнес, зазнає постійних динамічних змін. Адже, не даючи оцінки якості такому впровадженню, потрібно визнати, що створення та розгортання системи антикорупційного комплаєнсу, до якої увійшли НАБУ, НАЗК САП та ВАКС, прийняття адаптованих до цивілізованих стандартів нормативних документів, що регулюють діяльність бізнесу, вимагає від сучасної юридичної фірми неабиякої здатності швидко та якісно реагувати на виклики, що виникають перед клієнтом. Безумовно, успішними можуть бути лише ті компанії, які послідовно, протягом багатьох років, формували дійсно високопрофесійні, з глибокими теоретичними знаннями, команди адвокатів. А тому я констатував би, що наразі етап розвитку юридичного бізнесу можна було б умовно назвати етапом високого попиту на професіоналізм.

 

Сфера юридичних послуг є відображенням того, що відбувається в економіці країни. У 2019­му ми не спостерігали якогось суттєвого припливу інвестицій, натомість актуалізувалась практика захисту бізнесу та кримінальне право. Чому, на ваш погляд, так змістилися акценти?

За нашими прогнозами, практика кримінального права в Україні отримає подальший стрімкий розвиток. Високий попит на кваліфікованих адвокатів з кримінальних справ спостерігається протягом останніх декількох років, і така тенденція однозначно збережеться протягом ­2020­го. Як я вже зазначав, для цього є безліч причин, зокрема ефективна робота правоохоронних органів. Не треба забувати, що через оголошену реформу прокуратури цю структуру залишила велика кількість людей. Серед них є чимало висококваліфікованих спеціалістів, які неминуче створять високу конкуренцію на існуючому ринку, змінивши професію на адвокатську.

Інвестори шукають ринки з помірною доходністю при гарантованому захисті своїх інвестицій. За нашими прогнозами, говорити про активне відновлення інвестицій в Україну можна буде не раніше, ніж через три­чотири роки, за умови, що українська влада не на словах, а на ділі продемонструє відданість принципам верховенства права. Це буде нелегко, оскільки найвищою демонстрацією такої відданості буде доказ того, що перед законом усі рівні, в тому числі й сама влада. Отримавши докази такої реальності, можна говорити про шанс на залучення інвестицій в Україну. В іншому ж випадку державі потрібно буде продовжувати вишукувати внутрішні ресурси для латання дір, тож говорити про системне зростання не доведеться.

 

Запровадження адвокатської монополії поділило правників на тих, хто «за», і тих, хто «проти» такої реформи. А яке ваше ставлення до подібного нововведення?

Скасування адвокатської монополії однозначно є кроком назад. Йдеться про позбавлення громадян права на професійну правничу допомогу та повернення до часів, коли наші люди страждали від величезної кількості шахраїв та непрофесіоналів. Я вже неодноразово говорив, що це відобразиться на якості та швидкості правосуддя, що є одним із надзвичайно важливих чинників doing business.

Адвокатська монополія в кримінальних справах існує в переважній більшості країн Європи. Так, згідно з дослідженням Ради Європи щодо ефективності та якості правосуддя (CEPEJ Studies No. 23 Edition 2016), із 48­ми країн Європи у 33­х адвокатська монополія існує для захисту обвинуваченого, а в 22­х із них також і для представництва інтересів потерпілого. Щодо цивільних справ, то адвокати мають монополію у 18­ти країнах. Щодо адміністративного судочинства, адвокатська монополія існує в 14­ти країнах Європи. Таким чином, очевидно, що в країнах, де існує адвокатська монополія, цілком забезпечено доступність правової допомоги громадянам через баланс чисельності адвокатського корпусу. Ось які дані наводить Рада адвокатських та правничих товариств Європи (CCBE) на своєму сайті: Німеччина — один адвокат на 466 громадян; Австрія — на 1375 громадян; Франція — на 1015 громадян; Італія — на 1010 громадян; Данія — на 876 громадян; Греція — на 504 громадян; Бельгія — на 627 громадян; Кіпр — на 224 громадян; Угорщина — на 753 громадян; Люксембург — на 1200 громадян; Мальта — на 920 громадян; Туреччина — на 665 громадян; Нідерланди — на 944 громадян; Норвегія — на 588 громадян; Азербайджан — на 6187 громадян; Україна — один адвокат на 823 громадян.

Отже, показник України є середнім європейським показником і ніяк не свідчить про відсутність доступу наших громадян до правової допомоги через нібито нестачу адвокатів. Наразі в Україні, в Єдиному реєстрі адвокатів, налічується 52 000 адвокатів. Приріст адвокатського корпусу за останні два роки стабільно зростає і сьогодні складає майже 10 тисяч осіб. За прогнозами НААУ, якщо динаміка збережеться, то на кінець 2020 року в Україні налічуватиметься 70 тисяч адвокатів, що складе пропорцію один адвокат на 600 громадян, що є ліпшим показником, ніж у деяких розвинених європейських країнах.

Виходячи з того, що Верховна Рада України від імені українського народу, громадян України всіх національностей, прийняла Конституцію — Основний Закон України, зокрема, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України, враховуючи, що в більшості країн Європи існує адвокатська монополія, то виключення закріплення такої монополії з тексту Конституції України буде порушенням мети, з якою прийнято Основний Закон, а саме — незворотності закріпленого в ньому європейського курсу України.

Як одну із підстав для скасування адвокатської монополії влада назвала те, що вартість послуг адвокатів є нібито занадто високою і, як наслідок, недоступною для громадян. Це твердження є помилковим, а скасування виключного права адвокатів на представництво в судах, навпаки, призведе до подорожчання правової допомоги для громадян, виходячи з такого: якщо представництво в судах здійснюватимуть треті особи, вони діятимуть як фізичні особи — підприємці.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тоді як відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, здійснення представництва винятково адвокатами забезпечить доступність правової допомоги населенню та гарантуватиме їхні права.

 

Одвічне питання: універсалізація чи спеціалізація юридичних послуг? І чому?

Твердо переконаний, що спеціалізація є запорукою успіху і перемог. Завжди вважав, що формат юридичної фірми, в якій є певний набір практик, в яких адвокати спеціалізуються за конкретними напрямами, є найкращим варіантом для клієнта, адже, співпрацюючи з юридичною фірмою, він може швидко та оперативно вирішити різноманітні питання, що виникають. Безумовно, вузькоспеціалізовані бутики та приватно практикуючі соло­адвокати також мають право на своє місце під сонцем. У деяких випадках їхнє залучення може бути доволі ефективним. Питання лише в тому, яку модель ви обираєте для себе — працювати у великій фірмі чи здійснювати приватну практику. Часом бутикова фірма може бути більш ефективною, ніж велика юридична фірма, але це вже питання маркетингу та бізнес­девелопменту.

 

Як змінився портрет клієнта вашої юрфірми за останні роки? Чи став клієнт більш вимогливим? Чи підвищилася його правнича культура?

Змінюється все, змінюємося ми і змінюються клієнти. Це нормально, а от що незмінним залишається — так це те, що клієнти завжди залишаються вимогливими. Приємно спостерігати, що з року в рік правова культура громадян, бізнесу справді підвищується, поліпшується. Формується свідомість, що ми живемо у правовій державі. Тут вкрай важливими є співпраця суспільства і держави, формування довіри до державних інституцій, яку часто безпідставно системно знищували. Я — оптиміст, тож маю надію на краще.

 

Чимало питань у правничій спільноті викликає судова реформа. Які плюси та мінуси можна відзначити вже з огляду га практику?

Так склалось, що словосполучення «судова реформа» супроводжує нас з перших років незалежності. Кожен президент мав власне бачення змін у судовій системі. Нічого не змінилося і сьогодні. Не хотів би давати оцінки або поради колишнім чи теперішнім реформаторам. Натомість, ділячись своїми думками з приводу того, який суд ми хотіли б мати, відзначу таке: у нас дійсно багато високопрофесійних суддів. Вважаю помилковим вішати кліше, що суд поганий. Переконаний, що необхідно продовжувати забезпечувати реальну незалежність суддів, гарантувати високі стандарти компенсації за цю, без перебільшення, важку роботу, а також підтримувати у життєздатному стані систему контролю антикорупційного комплаєнсу. Впевнений, що забезпечення балансу серед цих трьох чинників створить умови для подальшого розвитку справедливого, незалежного суду.

 

Чи вважаєте ви, що голос професійних об’єднань правників міг би бути відчутнішим та впливовішим на ті процеси, що відбуваються в країні?

Національна асоціація адвокатів України сьогодні на світовій арені продемонструвала здатність бути об’єднуючим флагманом юридичної професії. Відзначу неабиякі темпи росту та якісного розвитку єдиної професійної організації — Національної асоціації адвокатів України. Приємно відчувати себе частиною світової юридичної спільноти через визнання діяльності НААУ як в Україні, так і на міжнародній арені. Останнім часом в НААУ запрацювала величезна кількість профільних комітетів, ці комітети співпрацюють з відповідними комітетами Верховної Ради, беруть участь у розробці та процесі прийняття законодавства. Голос професії повинен міцнішати та ставити ще вагомішим. Юридична професія завжди була в авангарді суспільно­політичних змін. Це логічно і так має бути.

 

Які ваші очікування від 2020 року? Яким вбачається майбутнє ринку юридичних послуг?

Сьогодні можна говорити про подальший розвиток одразу декількох практик провідних юридичних фірм. Безумовними лідерами з генерації прибутку є судова, корпоративна, практики відновлювальної енергетики, податкового та кримінального права.

Особливо очевидною є тенденція розширення кримінальної та судової практик. Це пов’язано з підвищенням якості регуляторного комплаєнсу (в тому числі, антикорупційного), посиленням відповідальності за його порушення і активної роботи правоохоронних органів. Ці практики розвиватимуться і надалі.

Також, на мій погляд, новий виток принципового розвитку очікує практики банкрутства та реструктуризації. Підґрунтя для цього заклало прийняття нового Кодексу з процедур банкрутства, а також прийняття парламентом цілого пулу нових законів, які регулюють питання реструктуризації.

Деяке пожвавлення спостерігатиметься у «дрімаючій» протягом останніх чотирьох років практиці податкового права. Знову ж таки, це пов’язано з новим масивом податкового законодавства.

Як бачимо, картина юридичного бізнесу у 2020­му, порівняно з минулим роком, буде достатньо динамічною. Юридичний бізнес увійде у новий активний виток розвитку, який буде характеризуватися ще більшою конкуренцією, як і раніше, потребувати найвищої професійної експертизи та безперервного активного бізнес­девелопменту.