Тема: Захисне підключення

Олександр КРЕНЕЦЬ,
радник ЮФ Evris

Новий антирейдерський закон передбачає дієві механізми захисту прав власників нерухомості та суб’єктів підприємництва, але деякі нововведення ще потребують доопрацювання

Питання рейдерства шляхом здійснення незаконних реєстраційних дій уже давно палко обговорювалося як юристами та бізнесменами, так і пересічними громадянами, а отже, потребувало якомога швидшого вирішення.

2 листопада ц.р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» від 3 жовтня 2019 року № 159­IX (Закон), яким законодавець спробував врегулювати деякі аспекти реєстраційної діяльності. Спроба врегулювати цю галузь далеко не перша, оскільки подібний закон був прийнятий ще у 2016 році. Тож чи справді нововведення 2019 року будуть більш вдалими з точки зору захисту прав власників нерухомості та суб’єктів підприємництва?

 

Нові правила відчуження і захист прав власності

1. Важливим моментом, відповідно до нового Закону, є остаточне припинення діяльності акредитованих суб’єктів — державних та комунальних підприємств, в яких і працювали відповідні реєстратори та через які часто й здійснювалися рейдерські атаки.

Наразі правом проведення ре­єстраційних дій наділені лише державні реєстратори органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій, а також нотаріуси.

2. Для державних реєстраторів новим Законом встановлено обов’язок визначати обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, а також перевіряти повноваження представника фізичної або юридичної особи на вчинення відповідних реєстраційних дій, що проводяться не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

А у разі, якщо особа планує вчиняти правочин як представник за довіреністю, то така довіреність має бути нотаріально посвідчена, в тому числі і для цілей представництва юридичної особи. Представництво юридичної особи без нотаріально посвідченої довіреності тепер можливе винятково особою, відомості про яку є в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР).

3. З метою запобігання несанкціонованим втручанням у роботу реєстрів для державних реєстраторів передбачено механізм багатофакторної аутентифікації. Тобто для вчинення реєстраційних дій в ЄДР та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державні реєстратори мають використовувати кваліфікований електронний підпис, а також підтверджувати операцію на мобільному телефоні, використовуючи систему MobileID.

Однак наразі Кабінет Міністрів України (КМУ) ще не затвердив порядок такої багатофакторної ­аутентифікації та не забезпечив відповідну технічну можливість для її реалізації.

4. Окремо необхідно звернути увагу на встановлення Законом принципу одночасності вчинення нотаріальних та реєстраційних дій як щодо нерухомого майна, так і щодо посвідчення нотаріальних договорів відчуження корпоративних прав та реєстрації відповідних змін щодо юридичної особи.

Зазначений принцип передбачає, що реєстраційні дії щодо нерухомого майна або внесення змін про юридичну особу здійснюються одразу після нотаріального посвідчення відповідного правочину і проводяться тим самим нотаріусом, який вчиняє ці дії послідовно.

Як часто буває, з правила є винятки. Так, для нерухомого майна у разі нотаріального посвідчення правочину, правовий наслідок якого пов’язується з настанням певної обставини (подія, відкладальна умова), а також у разі, якщо в результаті вчинення нотаріальної дії утворюються нові об’єкти нерухомого майна, що потребує здійснення власником дій, спрямованих на формування (створення) ­нерухомого майна, державна реєстрація прав проводиться після настання певної обставини, ­формування (створення) нерухомого майна будь­яким державним реєстратором.

Що стосується реєстрації бізнесу, то вимога про одночасність нотаріального засвідчення та державної реєстрації змін не застосовується до акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.

Якщо винятки щодо нерухомого майна є не такими поширеними, то виведення з­під вимоги про одночасність акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю є не зовсім зрозумілим, враховуючи, що саме щодо останніх і вчинялася більшість рейдерських дій. Тобто наразі хоч і ускладнили, але не виключили можливість незаконних дій щодо ТОВ, розпочавши їх в одному місці і закріпивши вже в іншому.

5. Намагаючись захистити власників бізнесу, законодавець ввів обов’язковим викладення на спеціальних бланках нотаріальних документів таких документів:

— рішення органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі (крім рішень, створених на порталі електронних сервісів з використанням кваліфікованого елект­ронного підпису);

— передавальний акт;

— розподільчий баланс.

Для товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю обов’язкове використання спеціальних бланків нотаріальних документів встановлено щодо:

— рішення загальних зборів учасників про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

— рішення загальних зборів учасників про виключення учасника з товариства;

— заяви про вступ до товариства;

— заяви про вихід з товариства.

6. При цьому, безперечно, позитивним кроком є запровадження вимоги щодо обов’язкової письмової форми договору про відчуження корпоративних прав. Така вимога має зменшити кількість корпоративних спорів, пов’язаних з переходом права власності на частку.

7. Названим законом також доповнено перелік суб’єктів, яких державний реєстратор невідкладно повідомляє про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій як щодо нерухомого майна, так і бізнесу. Такими суб’єктами, крім власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву, є також відповідні користувачі, обтяжувач.

Так само Законом передбачене й право учасників та керівника юридичної особи на безоплатній основі в режимі реального часу отримувати інформацію про подання або прийом документів для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи. Однак для запуску цього механізму КМУ повинен затвердити відповідний порядок, також має бути створена належна програмно­технічна база.

8. Законодавцем дещо збільшено розмір штрафів за порушення порядку державної реєстрації. Так, за порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації встановлено штраф у розмірі від 400 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6800–10 200 грн), а за повторне протягом року вчинення порушення штраф сягне від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500–17 000 грн).

Однак критерії, за якими визначатиметься ступінь відповідальності посадової особи за допущене порушення у сфері державної реєстрації, ще має затвердити КМУ. Назвати їх суттєвими, напевне, не можна, але, можливо, для когось це стане додатковою пересторогою.

 

Чого очікувати юристам та їхнім клієнтам

1. Безперечно, припинення несумлінних суб’єктів у сфері державної реєстрації може призвести до зменшення кількості рейдерських атак. Однак така ситуація має і зворотний бік, а саме — підвищення вартості нотаріальних послуг, оскільки з встановленням принципу одночасності роль нотаріусів зросте в рази. Фактично можемо отримати нотаріальну монополію у сфері державної реєстрації.

2. Збільшення кількості документів і рішень, що підлягають викладенню на спеціальних бланках нотаріальних документів також має сприяти підвищеному захисту бізнесу. Але чи не є це кроком назад, до бюрократизації? Цей крок, бе­зумовно, ускладнить процеси для сумлінних громадян та господарюючих суб’єктів. Особливо негативно це може позначитися на іноземних суб’єктах, які звикли до цивілізованих та максимально простих правил гри. Безперечно, це призведе й до подорожчання відповідних послуг нотаріусів, адже бланки доведеться друкувати та купувати. При цьому не треба забувати і про можливість підробки таких бланків.

Зазначеним Законом передбачено ряд дієвих механізмів, які можуть суттєво зменшити кількість випадків рейдерства. Однак окремі моменти ще потребують доопрацювання та перевірки часом, оскільки на перший погляд можуть значно ускладнити життя саме сумлінним учасникам ринку, а особливо іноземцям.