Професія: Полюси і мінуси

Христина ПОШЕЛЮЖНА

Представники різних правничих професій діляться перевагами та недоліками їхнього ремесла

«Я теж юрист, на жаль» — ділиться страшною правдою якось мій товариш і звучить це так, ніби він щойно зізнався якщо не в скоєнні злочину, то принаймні в адміністративному правопорушенні. Людей з дипломом правника, які потім працюють не за професією, серед усіх спеціальностей, мабуть, найбільше. Утім, саме про юристів у родині, з­поміж сусідів чи просто знайомих згадують у першу чергу, коли потрапляють у біду.

Якщо ви тримаєте в руках цей журнал, швидше за все, ви теж людина з дипломом правника. Людина, яка, вочевидь, уже визначилася зі своєю подальшою кар’єрною стежкою, торованою нормами та статтями, законами і указами. Але може саме коментарі наших експертів спонукатимуть вас змінити фах? Головне, пам’ятайте: у будь­якій професії є свої переваги та недоліки, якщо достатньо глибоко копнути.

 

Переваги та недоліки професії прокурора

прокурор Генеральної прокуратири України

+  Стабільна середня заробітна плата, оплачувана відпустка, щорічна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально­побутових питань.

+  Можливість щодня навчатись чомусь новому у професіоналів.

+  Розуміння важливості твоєї роботи та її наслідків для суспільства та країни.

+  Цікаві знайомства.

-  Невиконання норм Закону України «Про прокуратуру» щодо заробітної плати прокурорів. Як жартував мій колишній шеф: «За таку зарплату ми маємо не працювати, а навіть трошки шкодити»

-  Ненормований робочий день.

-  Постійне незадоволення суспільства прокуратурою та шельмування всіх прокурорів корупціонерами, ледарями та бездарами.

-  Немає стабільності у роботі у зв’язку зі зміною керівництва (кожен новий очільник прокуратури вважає за честь звільнити тих, хто йому не подобається, і призначити довірених осіб).

-  Наявність корупційної складової, як на мене, у 5 % від загальної чисельності прокурорів, яка частково породжена діями та вказівками керівництва.

-  Декларативна процесуальна самостійність (у деяких прокуратурах керівники контролюють усі процесуальні рішення прокурорів).

-  Можливість впливу безпосереднього керівника на прийняття тих чи інших рішень прокурором через його непреміювання (оклад прокурора в середньому складає 6 тисяч, а середня заробітна плата — 22 тис. (премія і оклад).

-  Формальність захищеності прокурора через формальність Ради прокурорів, яка залежна та обирається фактично керівництвом ГПУ.

-  Відсутність об’єктивного оцінювання роботи кожного прокурора.

-  Наявність, як і в кожній установі чи організації, працівників, які не дуже полюбляють працювати.

-  Призначення на адміністративні посади переважно через наявність «зав’язків» із керівництвом прокуратури або через впливових родичів, близьких та друзів.

- Проблеми зі здоров’ям через постійні стреси.

-  За скромним переконаннями автора, прокуратура — це організація, в якій чи не найбільше порушується права її працівників.

 

Переваги та недоліки професії юрисконсульта

Олександр ОЛЕФІРЕНКО, заступник директора з правових питань ТОВ «КИЇВСЬКИЙ БКК»

+  Фіксована заробітна плата (KPI у великих сучасних компаніях).

+  Можливість участі у заходах з підвищення кваліфікації за рахунок компанії.

+  Відсутність витрат на утримання офісу (власного чи орендованого), на відміну від керівників юридичних компаній/адвокатів, які самостійно здійснюють адвокатську діяльність та несуть на це витрати.

+  Можливість користуватись будь­якими ресурсами компанії безоплатно задля вирішення юридичних питань (наприклад, проїзд на авто компанії, корпоративний зв’язок тощо).

+  Наявність соціальних гарантій від роботодавця.

+   (якщо ти юрисконсульт­адвокат) Можливість доведення в суді того, що адвокат не зобов’язаний сплачувати ЄСВ у разі, якщо він офіційно працевлаштований і компанія сплачує за нього ЄСВ.

+  Участь у корпоративному житті підприємства (спортивні заходи, вечірки, урочисті заходи, корпоративи тощо).

+  Значна роль юрисконсульта у житті підприємства, повага від працівників та щоденна необхідність у допомозі від колективу підприємства.

+  Час від часу значна кількість роботи, яку необхідно виконати у стислі строки.

 

-  Фіксована заробітна плата може бути перевагою, якщо вона висока. Якщо зарплата маленька, то разом із відсутністю додаткових щомісячних премій — це однозначний недолік.

-  Сталість розміру заробітної плати із року в рік (важливо оговорювати підвищення рівня зарплати на певний відсоток на кожен рік чи прив’язки до відсотка інфляції).

-  У компаніях, в яких немає KPI, — немає можливості додаткового заробітку поверх заробітної плати.

-  Дотримання графіка та часу роботи, необхідність щоденного вчасного прибуття на місце роботи.

-  Брак часу на вирішення інших юридичних питань (у разі якщо юрисконсульт надає платні юридичні послуги третім особам).

-  Немає можливості заробітку коштів (у великих розмірах), на відміну від засновників великих юридичних компаній.

-  Розкрутка бренда компанії, в якій працюєш, замість того, щоб розкручувати власний бренд.

-  У багатьох компаніях немає автоматизованої взаємодії щодо здійснення погоджень (наприклад, процес погодження договорів). Відтак, недоліком є самостійна організація всього підприємства з налагодження всіх процесів.

-  Якщо на підприємстві один юрисконсульт, дзвінків і термінових завдань від керівництва у період відпустки вам не уникнути.

 

Переваги та недоліки професії адвоката

Юрій БАУМАН, адвокат

Професія адвоката в сучасних реаліях не є монопрофесією. У своїй професійній діяльності адвокат фактично поєднує багато різних професій та навичок. Це професія психолога, аналітика, менеджера, медіатора. Окрім зазначеного вище, варто зауважити, що робота над різними справами дає змогу адвокату здобувати знання в різних сферах: медицина, будівництво, землекористування і багато інших. Чому так? Усе дуже просто. Здійснюючи представництво та захист інтересів клієнтів, адвокат «працює» з різними справами, де потрібно розбиратися до найдрібніших деталей. Тому професія адвоката дає можливість вчитися в режимі non stop. Насправді це унікальна можливість. Та, якщо бути відвертим, професія адвоката має й мінуси. Як на мене, одним із таких мінусів є burnout — емоційне вигорання. Робота адвоката в напруженому ритмі, з великим емоційним навантаженням та з важкими справами, постійна комунікація у форматі «людина­людина» може призвести до вмикання захисного механізму. Це байдужість до всього, що відбувається навкруги. Та немає такого, з чим би не впорався адвокат.

 

Переваги та недоліки приватної практики

Артем АФЯН, керуючий партнер АО Juscutum

 

+  Свобода. Ти залежиш винятково від себе, сам творець своєї кар’єри.

+  Тебе вітають із професійним святом двічі: День юриста та День адвоката.

+  Бабуся пишається твоєю професією.

+  Твоя професія входить до числа найсексуальніших.

+  Ти маєш гарний вигляд у костюмах.

+  У тебе є шанс отримати звання видатного юриста України. Що для цього треба зробити — ніхто достеменно не знає, тож ти можеш просто іноді про це мріяти.

+  Усі нормально ставляться до твоїх високих статків. Ти можеш бути легально багатим.

+  Усі нормально ставляться, якщо ти брешеш.

+  Ти можеш намалювати у своєму офісі акулу на стіні, і всі вважатимуть, що це круто.

+  У тебе є додаткові гарантії професійної діяльності. Ти більш захищений від інших.

 

-  Ти залежиш від клієнтів. Кожен клієнт — твій начальник.

-  Тебе постійно намагаються замінити роботами або ж молодшими та дешевшими юристами чи, принаймні, інхаусами.

-  Усі знайомі вважають, що ти легко можеш розв’язати чи не всі їхні проблеми, і тобі це нічого не варто.

-  Депресія та алкоголізм — твої професійні захворювання.

-  З третього року професії тобі вже набридло носити костюми.

-  Шанс отримати виразку шлунку у тебе набагато більший.

-  Усі намагаються тобі щось продати або позичити гроші. Ти — ЦА для 70 % таргетованої реклами. Не захлинись від рекламного спаму.

-  Оточуючі думають, що ти брешеш завжди, бо це — професійне.

-  Держава ніколи не дасть тобі офісу.

-  У тебе купа додаткових обов’язків, включаючи фінансовий моніторинг.

 

Переваги та недоліки професії судді

 

Олександра ЖУКОВСЬКА, суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області

Перша перевага, яка спадає на думку: хвороба Альцгеймера не загрожує, бо щодня вирішуєш кільканадцять ребусів. Хоча цей плюс підходить для всіх правничих професій.

Друга перевага для суддів без сім’ї: можна економити на житлі, оскільки жити доведеться на роботі. Мабуть, твердження актуальне і для молодих адвокатів та прокурорів.

А якщо серйозно, то до того, як стати суддею, я працювала в прокуратурі і точно знаю, чому змінила роботу. Мені потрібна була незалежність у прийнятті рішень у сфері захисту людських прав, а також відсутність керівництва. Мети досягнуто, і це основна перевага професії: суддя ухвалює рішення самостійно і начальства над ним немає. Водночас через усвідомлення великого рівня відповідальності та щоденну концентрацію негативних емоцій у процесах, найбільший недолік для судді — це надмірне психоемоційне навантаження.

Перед тим, як писати коментар щодо плюсів і мінусів професії судді, я звернулась із цим питанням до сотень суддів України. І більшість із тих, хто відгукнувся, називають вищезазначені переваги і недолік головними.

Суддя щодня вирішує велику кількість спорів різноманітної складності. Останнє слово завжди за судом. Коли рішення набуває законної сили, воно стає обов’язковим. І у більшості випадків є задоволені переможці та розчаровані переможені. Через це практично завжди суддя — в епіцентрі людського горя, гніву, проявів душевної ницості. Особливо важко у справах, що стосуються інтересів дітей. Як би не ховався за бездушною маскою в процесі, а себе не обманиш, бо все одно чужу біду пропускаєш через серце. Тому кожному судді загрожує емоційне вигорання.

На цьому шляху втрачаєш і друзів, коло спілкування різко звужується. Якщо хочеш відпочити, то так, щоб тебе ніхто не бачив, подалі від місця роботи. Серед суддів немає корпоративізму в хорошому сенсі цього слова. Стаючи суддею, ти більше не розраховуєш на руку допомоги від колеги. Бо специфіка роботи така, що кожен суддя сам по собі, індивідуаліст. Можна спитати думку іншого судді з правового питання. Але рішення ухвалюватимеш сам і сам за нього відповідатимеш.

Самостійність, але самотність — ось що отримують судді в аспекті професійної діяльності.

До плюсів ми з колегами також зараховуємо:

+  велику суспільну користь професії;

+  можливість відновлювати справедливість, від чого отримуєш моральне задоволення; особливо яскраві позитивні емоції викликають успішно завершені справи про усиновлення дітей;

+  цікаве коло професійного спілкування, адже в більшості судді — це високо інтелектуальні люди;

+  не одноманітність, бо всі справи різні, тож суддям нудно не буває, мозок постійно в пошуках шляхів вирішення чергової загадки;

+  самовдосконалення, оскільки судді навчаються впродовж усієї кар’єри;

+  достатньо висока заробітна плата, якщо порівнювати з державним, а не приватним сектором;

+  можливість відставки через 20 років роботи з пожиттєвим утриманням.

+  Ну і як тут не згадати про поховання судді за державний рахунок? Чим не плюс для сім’ї?

Окрім надмірного психоемоційного навантаження, інших недоліків також вистачає:

-  постійне реформування судової влади, що призвело до нестабільності системи і невпевненості суддів у завтрашньому дні;

-  політика приниження авторитету судової влади і відсутність дієвих механізмів відповідальності за це: сформувало автоматичну ненависть від частини населення лише за ознакою приналежності людини до професії судді;

-  регулярні намагання посягнути на гарантії незалежності судової влади зі сторони інших двох влад, що виснажує і шкодить не лише професії судді, а й суспільству в цілому;

-  відсутність відчуття безпеки, оскільки адекватного захисту судді від держави не отримують;

-  непоодинокі спроби тиску на суддів;

-  надвелике робоче навантаження, яке судді фізично не здатні виконати, за що знаходяться під загрозою збільшення помилок через виснаження і дисциплінарну відповідальність;

-  окрім безпосередньої роботи, судді змушені проходити ще люстрацію, оцінювання, тестування, співбесіди, анкетування, перевірки лише заради доведення, що вони здатні робити те, що і так роблять. Відмова від участі у нових і нових подібних процедурах призводить до втрати суддівських повноважень, — у цьому є схожість і з іншими юридичними професіями державного сектора;

-  не лише судді перебувають під пильним контролем держави і громадськості, а й члени сім’ї та навіть близькі особи, що часто призводить до проблем в особистому житті;

-  поза межами роботи і у вільний час для судді все одно діє великий ряд обмежень, тому відпочинок також доводиться контролювати;

-  через добровільні етичні обмеження суддів і контроль за членами сім’ї та близькими особами, робота, по суті, не відділяється від приватного життя, що збільшує кількість випадків емоційного вигорання серед суддів;

-  складний доступ до професії судді, на що потрібно витратити декілька років життя.

Чому ж юристи так прагнуть стати суддями і залишаються у професії, незважаючи на численні недоліки? Мабуть, у кожного буде своя відповідь на це запитання. Але … той, хто один раз побачив дитячі очі, які сяють від щастя, бо тепер є батьки, … хто почув від людини тихе: «Ваша честь, дякую вам за справедливість»… не може відмовитись від цього відчуття всеохоплюючого морального задоволення. Жоден негатив чи недолік не переб’є переваги споглядати результати твого особистого незалежного вкладу у відновлення справедливості.

Один мудрий колега з апеляційної інстанції сказав, що суддівство — це шлях волі і відповідальності. Той, хто відчув справжню внутрішню свободу, більше ні на що її не проміняє. Але це складний процес, що супроводжується великими втратами. Скільки сили в професії, стільки й гіркоти. За свободу треба платити високу ціну. Але воно того варте.

Одна молода, але не менш мудра колега з першої інстанції, запропонувала замість вислову «самостійність, але самотність» застосувати «незалежність, але згуртованість». І я мрію побачити той день, коли основні мінуси зникнуть із суддівського життя, а її слова виявляться пророчими.