Колонка редактора: Помилки над роботою

Усі ми припускаємося помилок, адже не помиляється, як відомо, лише той, хто нічого не робить. Інша річ — як ми сприймаємо помилки і як їх виправляємо. Якщо якась хиба не призводить до вагомих наслідків, швидше за все, вона знову повториться. Та згодом може виявитися, що виправляти щось уже надто пізно.

Останнім же часом часто доводиться стикатися з так званим ефектом Даннінґа­Крюґера — це коли люди, маючи низький рівень компетенції, не усвідомлюють хибність своїх дій. Та чи може бути інакше в суспільстві, де кількість людей з вищою освітою росте, але її рівень залишає бажати кращого? Де високі моральні якості сприймаються як слабкість, а відступ від власних принципів — як очікуваний компро­міс?

Вочевидь, сьогоднішнє суспільство має «перехворіти» на яскравих дилетантів та рішучих пройдисвітів, усвідомити власну компетенцію та відповідальність і лише потім братися за роботу над своїми помилками.

 

Максим СИСОЄНКО, головний редактор