№4 Квітень 2019 року → До справи

Технології: Програмне облаштування

Євген ПІДЛІСНИЙ

Впровадження юридичних ІТ-рішень швидко перетворюється з конкурентної переваги на елементарну необхідність

Сучасним юристам для належної роботи дедалі складніше обходитись без різноманітних технологій, так само як і їхнім клієнтам, для яких юридичні додатки відіграють більш важливу роль у професійному житті. Вони дають змогу оперативно скористатися юридичними порадами, швидко знайти необхідний документ, а в екстрених ситуаціях сповістити свого адвоката про критичну ситуацію, зокрема арешт чи обшук. Світова тенденція доводить, що багато сучасних юридичних компаній збільшують витрати на ІТ-супроводження своєї діяльності, окремі з них відкривають ІТ-практики, залучають ботів до роботи та взагалі прагнуть розібратись у сутності ІТ-послуг, блокчейні, криптовалютах та інших процесах, які мають великі шанси найближчим часом суттєво змінити суспільні відносини. Застосування внутрішніх мереж, месенджерів, електронних правових та CRM-систем стало буденністю.

 

ТЕХНОЛОГІЇ, ЩО ЗМІНЮЮТЬ ЮРИДИЧНИЙ СВІТ

 

«Юридичні фірми можуть вважатися лідерами лише за умови, що вони вміють передбачати зміни та впроваджувати інноваційні рішення майбутнього вже сьогодні», — вважає Юлія Червоноока, директор з розвитку бізнесу ЮФ Aequo. І передбачати їх нескладно — ІТ-спільноти проводять чимало заходів, тож керівникам юридичних бізнесів чи відповідних напрямів варто час від часу зазирати до найбільших інтернет-видань з програмування та високих технологій і до тематичних ресурсів, присвячених інтернет-праву.

Питання стосовно того, наскільки високі технології здатні змінити професійне життя юристів та в чому саме, залишається відкритим. На цій території чимало «чорних лебедів». Проте вже сьогодні є чимало програм, здатних швидко та якісно (хоч і не завжди) обробляти різноманітні запити, знаходити необхідні документи, зокрема судові рішення, витяги з реєстрів, а також проводити їх аналіз. Безумовно, все це заощаджує юристам час та дозволяє здешевити послуги і, відповідно, підвищити їх якість та спростити життя клієнту.

Юридична сфера, будучи однією із найбільш консервативних, далеко не в першу чергу впроваджує ІТ-технології і зазвичай відстає від інших видів консалтингу в технологічному плані. Проте ті юристи та фірми, які й надалі залишатимуться ретроградними, ризикують швидко опинитись в аутсайдерах, бо для якісного надання великої кількості юридичних послуг уже недостатньо лише високого інтелекту та глибокого знання права. При цьому ноу-хау не є якимось страшним звіром, а покликані полегшити життя юристам та нагадувати їм про стан речей у сучасному світі. На думку Юлії Червоноокої, переконлива сила інновацій у тому, що згодом ти взагалі не уявляєш, як міг без них існувати. Вони стають невід’ємною частиною операційної діяльності фірми. Варто лише витратити трохи часу на їх вивчення та впровадження.

Одним із прикладів можуть слугувати елект­ронні системи законодавства, що регулярно оновлюються, — вони давно ввійшли у життя. «Юристам уже не потрібно мати при собі тони друкованих кодексів та законів — достатньо мати доступ до відповідного програмного забезпечення чи мережі інтернет», — говорить Наталія Дика, юрист практики ТМТ АО Juscutum. Електронна нормативна база для будь-якого правника — річ першої необхідності. Такі бази можуть знаходитись як на онлайн-ресурсах, так і бути встановленими на самому комп’ютері. «Одним з наших улюблених сервісів є ЛІГА:ЗАКОН — найповніше джерело систематизованої та достовірної правової інформації зі зручними інструментами для пошуку та аналізу», — додає Наталія Дика.

З розвитком юридичних технологій попит на юристів у недалекому майбутньому може впасти, передусім за рахунок малокваліфікованих правників, що обіймають нижчі посади — велику частину їхніх обов’язків уже зараз швидше та ­ефективніше виконують комп’ютерні програми. Разом із тим інтелектуальна складова юридичної професії стане ще більш значущою, бо штучний інтелект не зможе замінити правника при вирішенні питань, де необхідний творчий підхід та суто людські навички — принаймні поки що.

 

СОФТ ЗАМІСТЬ ЮРИСТА?

 

Навіть така характерна риса юридичної професії, як безпосереднє спілкування юриста зі своїм клієнтом, потроху тьмяніє — все більшої ваги набуває спілкування через месенджери та електронну пошту, а в окремих просунутих фірмах до спілкування з клієнтами залучають навіть ботів. У таких випадках юристи зазвичай прописують алгоритми відповідей на найбільш загальні запитання і відстежують актуальність відповідей з огляду на законодавчі зміни. Якщо такого бота налаштувати належним чином, він може допомогти компанії згенерувати більшу кількість клієнтів, ніж у тому випадку, якби всі вони проходили через живих людей — бот може одночасно спілкуватися з великою кількістю людей. Це стосується насамперед загальних питань — як організаційних, так і тих суто юридичних, які можна узагальнити та автоматизувати, зокрема щодо реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, запов­нення різних форм. За прикладами ефективної роботи ботів далеко ходити не доводиться — варто згадати OpenDataBot, який відстежує дані реєстрації юридичних осіб та відповідні зміни у держреєстрах. За правильного підходу боти можуть дуже швидко окуповуватись, прикладом чого слугує створений у Великій Британії бот DoNotPay у 2014 році, покликаний складати скарги на штрафи, що накладаються на власників транспортних засобів. Замінивши юристів, за перші півроку бот допоміг виграти справи на загальну суму у 3 млн дол.

«В окремих юрисдикціях автоматизація вже застосовується при ана­лі­зі юридичних документів на предмет виявлення в них певної інформації. Відповідне програмне забезпечення використовується для проведення експертизи/вивчення юридичних документів, зокрема при проведенні due diligence. В основу цього програмного забезпечення покладено такі технології, як машинне навчання (machine learning, ML) та обробка природної мови (natural language processing, NLP)», — говорить Віталій Кулинич, старший юрист Asters. Таке ж програмне забезпечення використовується і для аналізу та пошуку судових прецедентів, адже вже зараз розроблюються рішення для надання порад юристу у фоновому режимі залежно від контексту документа, над яким він працює.

Уперше ж IT-технології в юрис­пруденції почали впроваджувати у США. «Саме там на початку 2000-х років почали з’являтись стартапи, покликані вирішувати правничі питання. Піонерами в цій сфері вважаються Rocket Lawyer та Legal Zoom, що надають послуги зі складання позовних заяв, контрактів та ­правових консультацій», — розповідає Наталія Мисник, юрист Asters. З подальшим проникненням технологій у різноманітні аспекти правничої діяльності вони набувають як вузькоспеціалізованого забарвлення, так і зростає їх загальна кількість: пані Мисник говорить, що сьогодні на Angel List — платформі, де стартапи отримують інвестиції, — розміщено вже понад 700 компаній, які полегшують роботу юристам. Разом із тим далеко не всіма високотехнологічними продуктами можуть скористатись вітчизняні правники: більшість компаній у галузі legal tech орієнтуються насамперед на локальні ринки, зважаючи, зокрема, на специфіку національного права. Відповідно, для розробників юридичних ІТ-рішень складно масштабувати свої продукти географічно та розвивати їх за кордоном.

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА БАГИ

 

З розповсюдженням ІТ-рішень в юриспруденції неодмінно виникають проблемні питання. Вузьким місцем у застосуванні спеціальних юридичних сервісів є питання відповідальності. Приміром, якщо юрист виконав свою роботу неякісно, припустився помилки, то відповідні нас­лідки для юриста очевидні, зокрема фінансові. Юрист може не отримати весь гонорар, його можна притягти до відповідальності. Якщо ж негативні наслідки для клієнта настали внаслідок неналежної роботи програми (багів), то питання відповідальності видається складнішим. Здається, що відповідальність має нести розробник відповідного програмного забезпечення, проте це не завжди так, оскільки треба з’ясувати, хто винен у заподіянні збитків та чи належної якості були послуги розробника. При цьому треба враховувати той нюанс, що відповідні юридичні послуги надавала програма, а не розробник, про що, зокрема, може бути сказано у договорі, укладеному між розробником та клієнтом, чи в застереженнях щодо використання програмного продукту. Навіть якщо виявиться, що негативні наслідки для клієнта настали внаслідок помилки в роботі програми, то далеко не факт, що розробник знав про неї і мав можливість її усунути. Тобто виникає питання добросовісності розробника та страхування його відповідальності на кшталт тієї, що є в окремих юристів.

Це питання достатньо актуальне, адже велика кількість різноманітних програмних продуктів не обходиться без помилок, і розробники вже під час функціонування програми вносять до неї зміни та виправляють помилки. Наприклад, в окремих банках уже застосовуються технології, які дозволяють визначати заборгованість за кредитами, її суму та структуру, а також конкретні статті законодавства, на підставі яких банк може стягнути борг у судовому порядку. Проте все ще трапляються помилки в роботі програм, які доводиться виправляти правникам вручну.

РОЗУМНІ КОНТРАКТИ

 

Однією із найбільш важливих новинок юридичного хай-теку — смарт-контракти (розумні контракти), які є за своєю суттю комп’ютерними програмами, що автоматично виконують окремі зобов’язання сторін за договором та відстежують належне виконання договірних умов і автоматично реагують на їх порушення. Очевидною значною перевагою смарт-контрактів є можливість зробити договірні зобов’язання такими, що виконуються самостійно в автоматичному режимі. Наприклад, якщо за договором із застосуванням смарт-контракту передбачено здійснення поставки, то після отримання товару система автоматично спише відповідну вартість з рахунку покупця. Якщо ж одна зі сторін договірних правовідносин порушить зобов’язання, прописане в алгоритмі, то зі стовідсотковою гарантією ця сторона отримає цілком передбачувані негативні фінансові наслідки для себе і при цьому іншій стороні не потрібно буде витрачати час та зусилля на претензії, судовий процес та стягнення. З іншого боку, цю перевагу можна сприймати і як недолік: смарт-контракти виконуються автоматично, а тому не враховують людський фактор, коли у звичайному житті одна із сторін може заплющити очі на порушення з боку контрагента, зваживши на особисті обставини останнього. Крім того, смарт-контракти обмежені в можливостях перевіряти послуги на належну якість.

Усі розрахунки здійснюються на крипторахунках на блокчейн-платформі. Смарт-контракти можуть передавати інформацію на відповідні інформаційні платформи банків та компаній і в такий спосіб фіксувати певні юридично значимі події та ініціювати здійснення транс­акцій. Іншими перевагами смарт-контрактів є те, що їх неможливо підробити з огляду на їх децентралізований характер, а у взаєминах між сторонами не беруть участь посередники, що здешевлює та прискорює договірні стосунки. Крім того, для укладення угод немає необхідності у фізичній присутності сторін чи їх представників.

Смарт-контракти поступово вхо­дять у життя і з розвитком блокчейну їх роль посилюватиметься. Вони успішно функціонують навіть за відсутності правового поля. Уже з’явились перші ластівки їх державного регулювання: Білорусь стала першою у світі державою, яка їх визнала законодавчо, отримали вони визнання і у кількох американських штатах. Дуже вірогідно, що їх розповсюдження суттєво вплине на зміст роботи юристів: передусім відпаде потреба у посередницьких функціях правників, і це стосується, зокрема, нотаріального посвідчення договорів, яке може втратити свою актуальність. Роль юристів може звестись до написання алгоритмів смарт-контрактів.

Віталій КУЛИНИЧ, старший юрист Asters

Застосування технологій надає можливість зменшити час, який необхідно витратити для виконання певної роботи і, відповідно, зменшити вартість юридичних послуг. Також завдяки таким технологіям підвищується точність аналізу. У кінцевому підсумку зменшення вартості послуг і підвищення їхньої якості має збільшити кількість клієнтів та роботи, яку доручають існуючі клієнти.

Одним із напрямів автоматизації юридичної роботи є створення ботів, які генеруватимуть юридичні документи. Використання таких технологій надасть можливість автоматизувати підготовку стандартних документів. Юридична експертиза в такому випадку буде потрібна лише на стадії розробки відповідного бота, а далі послуга надаватиметься в автоматичному режимі.

Використання подібних технологій дасть змогу замінити підхід від погодинної оплати юридичних послуг до оплати за результат, а, відповідно, до більшої прогнозованості витрат клієнтів, зменшення вартості юридичних послуг, а відтак — збільшення кількості клієнтів. Також використання ІТ-технологій вивільнить час юристів, необхідний для проведення складного юридичного аналізу, який такі технології наразі нездатні проводити, хоча це лише питання часу.

Наталія МИСНИК, юрист Asters

Зміни повільно проникали до українського юридичного ринку, однак за останні роки у нас з’явилось чимало проектів legal tech. Наприклад:

— OpenDataBot — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів;

— Karatel — безкоштовний мобільний додаток, за допомогою якого можна в декілька кліків поскаржитись на правопорушення в різних сферах;

— OBLAVAbot — сервіс, який допоможе отримати послуги кваліфікованого адвоката під час слідчих дій;

— Суд на долоні — аналітичний інструмент для пошуку, дослідження та візуалізації судових рішень;

— SudoBot — допоможе швидко і безболісно оформити розлучення.

Найвідомішим український ІТ-проектом по праву вважається PatentBot, який допомагає зареєструвати торговельну марку за 10 хвилин. Торік PatentBot посів перше місце в номінації «Бот Року» за версією Product Hunt Golden Kitty Awards (це своєрідний «Оскар» серед стартапів). Крім того, PatentBot визнано одним із найкращих ІТ-рішень за версією HIIL — Гаазького інституту юридичних інновацій. Отже, технологічний прогрес увійшов до правничої сфери ґрунтовно і надовго. Тому юристам наразі варто серйозно замислитись над здобуттям додаткових знань в ІТ-сфері.