№4 Квітень 2019 року → До справи

Тема: Ладний інтерес

Віктор ДУБОВИК,
партнер ЮК «ВОЛХВ»

Перспективи практики GR: цивілізоване майбутнє чи варварське минуле?

Government Relations (GR) — одне з найактуальніших і широко обговорюваних явищ останнього часу в галузі взаємодії бізнесу та влади. Діяльність у сфері GR є відносно новою для України, тому усталене розуміння її суті поки що не сформоване, частіше це явище сприймається як дещо негативне, адже помилково ототожнюється з неправомірним впливом, хабарництвом і корупцією задля лобіювання необхідних рішень для бізнесу, що не має відношення до GR. Проте перспективи такої діяльності в нашій країні цілком пристойні, адже саме на такий цивілізований інструмент очікує бізнес для заміни варварських шляхів достукатися до влади.

КЛЮЧОВі ФУНКЦії

 

Основне завдання GR — запобігати можливим загрозам від діяльності політичних груп впливу і реалізовувати потенційні можливості компанії через її участь у політичних діях. За рахунок такої активності компанія намагається досягти економічних результатів політичними засобами. GR — це діяльність, спрямована передусім на забезпечення правомірних інтересів бізнес-спільноти у відносинах з державою.

Доцільним є виділення ключових функцій Government Relations, серед яких:

— відстеження і аналіз ініціатив виконавчих органів державної влади, що впливають на економічний стан;

— моніторинг і комплексний аналіз законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють професійну діяльність або впливають на розвиток бізнесу;

— координація вибудовування відносин з органами державної влади;

— супровід ініціатив у державній сфері (питання ліцензування, роз’яснювальні листи, лобіювання законопроектів, участь у державних тендерах або цільових програмах, клопотання, повідомлення, оскарження тощо);

— вплив на органи державної влади, коригування їх ініціатив в інтересах клієнтів;

— забезпечення преференцій і державних замовлень для компаній;

— застосування стратегічного підходу до розв’язання проблем, що впливають на репутацію.

 

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

 

Для більш повного розуміння перспектив розвитку GR в Україні необхідно звернутися до ­міжнародного досвіду та подивитися на ті країни, де така практика законодавчо врегульована та яку користь вона приносить.

На сьогодні існують такі моделі функціонування GR:

— англосаксонська (країни з такою моделлю: Австралія, Канада, США);

— континентальна (Італія, Німеччина, Франція).

Між цими двома моделями вододіл проходить за такими критеріями:

— підхід до процедури лобіювання;

— сфера законодавчого регулювання.

Канадський Закон про реєстрацію лобістів від 1989 року вважає GR-фахівців «корпоративними ло­бістами» і визначає їх як «працю­ючих за наймом службовців, у яких значна частка професійних обов’язків пов’язана з лобіюванням інтересів роботодавця, що займається комерційною діяльністю з метою отримання фінансової вигоди». У федеральному законодавстві США GR-фахівці не виділяються окремо, а реєстрації підлягають ті представники організацій, які розраховують витратити на лобістську діяльність протягом шести місяців більш ніж 20 тис. дол. США.

Проте навіть у розвинених країнах суспільство негативно характеризує лобізм як явище. Проблема полягає у тому, що значна частина витрат на лобіювання складається з витрат великих корпорацій (близько 80 %). В Європі ж, згідно з матеріалами Transparency International, більшість країн також потребують реформ у сфері регулювання лобістської діяльності. Таким чином, Україна, впроваджуючи будь-яку з існуючих моделей, повинна дуже уважно стежити за балансом між потребами держави та впливом окремих бізнес-груп, адже економічні інтереси цих двох суб’єктів не завжди є тотожними.

 

УКРАЇНСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ

 

Аналіз ринку юридичних послуг показує, що GR як комплексна пос­луга юридичних компаній сформувалася максимум два-три роки тому (до цього можна ­відзначати ­поодинокі приклади юридичних компаній, які пропонували такі послуги). У цьому аспекті GR-діяльність включає послуги юридичного характеру (аналіз чинного законодавства, яким регулюється певне питання, обґрунтування необхідності його удосконалення і розробку проекту закону або іншого нормативно-правового акта) та послуги із суто лобіювання (участь у громадських радах, експертних групах, представлення та захист законопроекту, отримання зворотного зв’язку, напрацювання компромісних варіантів, проведення активних PR-кампаній тощо).

Практика GR в Україні охоплює взаємовідносини суб’єктів господарювання (як правило, великого бізнесу) з органами влади всіх рівнів і не обмежується лише лобіюванням прий­няття нормативно-правових актів. Такі відносини мають на меті просування інтересів компаній, доведення їх точки зору щодо певних питань взаємин з владою, їх вплив на рішення держави.

В Україні станом на сьогодні немає безпосереднього законодавчого регулювання GR-діяльності. Однак наявна певна законодавча база, яка формує широке поле для просування власних інтересів. Так, наприклад, певний механізм GR-впливу розроб­лено в Законах України «Про звернення громадян» і «Про статус народного депутата України». У Конституції України наявна низка статей, якими створюються умови для реалізації цього права, зокрема, конституційні норми визначають єдиним джерелом влади в Україні народ, який здійснює свою владу як безпосередньо, так і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (стаття 5). У Конституції визначено вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії як право кожного громадянина (стаття 69), гарантовано відкритий доступ до засідань Верхов­ної Ради України, окрім передбачених законом випадків (стаття 84). Також Конституція України гарантує кожному право на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань (частина 1 статті 34), вільне користування інформацією (частина 2 статті 34), на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення й захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів (стаття 36) тощо. В Україні є також відповідні законодавчі напрацювання у галузі GR. Проте жоден законопроект ще не наблизився до стадії прийняття, а тому говорити про швидке законодавче розв’язання проблеми неможливе.

Для України GR є реальним інструментом на шляху боротьби з корупцією та встановленням цивілізованих правил гри між бізнесом та владою. Необхідно вже сьогодні приділяти достатню увагу цьому питанню як на теоретичному та законодавчому рівні, так і у практичній площині, легалізуючи правила гри у цій сфері.