Post Scriptum: Спеціальна мережа

Віктор МОРОЗ,
керуючий партнер АО Suprema Lex, адвокат

Якщо кілька років тому ефективним інструментом продажу юридичних послуг та просування юриста були телефонні дзвінки, то тепер таким інструментом є соціальні мережі, в яких потенційний клієнт може побачити, що являє собою юридична фірма, до якої він планує звернутися, ознайомитися з її здобутками та перемогами у ключових сферах практики та прийняти зважене рішення щодо доцільності подальшої співпраці. Справді, соціальні мережі, за умови правильного використання їхніх інструментів, можуть забезпечувати ефективне просування як окремого юриста, так і юридичної фірми в цілому, робити бренд більш упізнаваним, сприяти залученню нових клієнтів.

Однак варто зауважити, що використання юристом або юридичною фірмою соціальних мереж у своєму просуванні на ринку може мати і ряд репутаційних ризиків, які можуть дуже негативно впливати на їх імідж та бути дуже небезпечними для такого юриста або юридичної фірми. Причиною негативного впливу на імідж юриста або юридичної фірми може бути лише один некоректний коментар або жартівливий репост чужого повідомлення.

Дописуючи той чи інший пост у соціальних мережах, необхідно пам’ятати, що будь-яка соціальна мережа — це публічний простір, а отже, потрібно дотримуватися етичних принципів та правил, як і в судовому процесі. Замість дописів, які знаходяться на межі етичних принципів, краще ініціювати обговорення професійних тем або поділитися важливою правовою інформацією.

Необхідно пам’ятати, що акаунт кожного юриста є дзеркалом юридичної фірми, працівником якої він є, що впливає не лише на персональний імідж такого юриста, а й на імідж усієї фірми, а тому юристам, дописуючи на своїй сторінці, варто аналізувати, чи звернеться клієнт до них за правовою допомогою, прочитавши контент їхньої сторінки у соціальній мережі.

Безумовно, перевантаженість персональної сторінки в соціальній мережі селфі з приводу і без, фото різноманітних вечірок, а також надмірна увага на сторінці до особистого та сімейного життя можуть негативно вплинути на імідж юриста та юридичної фірми, представником якої він є. Необхідно вміти відчувати межу дозволеного, яка в мережі інтернет не відрізняється від життя офлайн. Будь-який допис необхідно робити, враховуючи контекст та обставини його публікації.

Так, наприклад, публікувати фото із залу суду з підзахисним варто лише з його дозволу та у такому ракурсі, щоб запобігти інсинуаціям з приводу такого фото. Крім того, ліпше ретушувати персональні дані (адреси, імена, номери рахунків тощо) при публікації фото тих чи інших документів. Також, публікуючи дописи щодо судових рішень або дій правоохоронних органів, краще утримуватися від оціночних характеристик, подаючи інформацію стисло, чітко та конкретно.

У будь-якому випадку неприпустимими в соціальних мережах є публікації із різкою критикою колег, нецензурні висловлювання та образи, недостовірні відомості, нав’язлива саморек­лама, коментарі на політичну тему та негативні коментарі про клієнтів.

При цьому для адвокатів у Правилах адвокатської етики містяться перестороги та рекомендації щодо поведінки під час спілкування у соціальних мережах та мережі інтернет, які в цілому дублюють ключові правила адвокатської етики (професіоналізм, стриманість, коректність, гідність, безпека, корпоративність, домінанта інтересів клієнта, адвокатська таємниця). До того ж, не вітається коментування адвокатом справ колег, в яких такий адвокат не бере участі.

Головне, про що треба пам’ятати, спілкуючись у соціальній мережі, — баланс між правом на свободу слова та обмеженнями адвокатської професії. Ідеальна сторінка юриста в соціальній мережі повинна ненав’язливо представляти юриста як професіонала та давати інформацію про те, якою він є людиною. По суті, в соціальній мережі необхідно бути собою, будучи представником такої публічної професії, як юристи.