Колонка редактора: Наш час

 

Усе, що ви маєте, — це ви самі. Усе, що у вас є, — це ваш час. І він спливає. Навіть зараз, коли ви читаєте ці рядки. Уявімо, що фантастична дійсність британця Террі Пратчетта не така вже й фантастична. У його всесвіті цокає годинник, вбиваючи час, а у кожної людини є своя клепсидра. Уявімо, що такий пісочний годинник стоїть у кожного на столі, вимірюючи не відрізок часу, а секунди нашого життя. І вони спливають. Навіть зараз. Якби ми знали, скільки кожному з нас відведено, чи жили б краще? Чи якраз навпаки — перестали б жити?

Уявімо, що майбутнє, змальоване новозеландцем Ендрю Ніколом у науково-фантастичній стрічці In Time, не таке вже й фантастичне. Уявімо, що час став розкішшю, розмінною монетою і прерогативою тільки для обраних. Чи цінували б ми відведені хвилини більше?

Окрім неминучого збігання, час має здатність до пришвидшення. Це не доведено британськими вченими, але це доведено власними відчуттями: колись час плинув знач­но повільніше, аніж тепер.

Тож читаймо «УЮ» і не гаймо даремно час.

 

 

Христина ПОШЕЛЮЖНА,

редактор розділу «Спочатку»