Школа: Прийнятні виклики

Вероніка КОЛОМІЄЦЬ

Представники судової гілки влади проаналізували ключові новацій та поточні виклики судової реформи в межах LHS Discussion HUB

Можливості треба не шукати, а створювати! Legal High School, яка є унікальною інноваційною освітньою платформою, надає безліч шансів для здобуття практичних знань. LHS збирає представників усіх сфер юридичного ринку України для підвищення кваліфікації, намагаючись зробити юридичну освіту максимально якісною. Наступним кроком у розширенні горизонтів експертної співпраці стало підписання меморандуму з Вищою радою правосуддя (ВРП).

В урочистій церемонії підписання меморандуму взяли участь голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк, голова Наглядової ради LHS, відомий вчений-цивіліст, професор Наталія Кузнєцова, засновник LHS, шеф-редактор газети «Юридическая практика» Рустам Колесник та радник Юридичної групи LСF Тетяна Ігнатенко. Вони акцентували увагу як на освітній місії LHS, так і на комунікаційній: важливості спілкування і проведення експертних дискусій серед представників різних юридичних професій.

«Завдяки нашій плідній співпраці ми матимемо змогу використовувати всі можливості для розвитку судової системи: сприяти поширенню інформації про діяльність Вищої ради правосуддя, про зміни, які відбуваються у сфері правосуддя, і про ключові ідеї, які пропагує судова реформа як серед професійної юридичної спільноти, так і серед більш ширикої аудиторії», — висловив переконання Ігор Бенедисюк. «LHS — це не тільки освітній проект, — наголосив Рустам Колесник, — це потужна комунікаційна платформа для представників різних юридичних професій, цільова аудиторія якої налічує понад 300 тисяч фахівців».

«Дякую за можливості, які відкриває цей освітній майданчик, де ми, адвокати, можемо вільно спілкуватися з представниками судової влади. Сподіваюся, що така комунікація стане ще одним кроком на шляху до ефективності і незалежності судової влади в Україні», — підкреслила представник Генерального партнера Школи судової практики Тетяна І­гнатенко.

Після церемонії підписання меморандуму з ВРП відбулася експертна дискусія — LHS Discussion Hub на тему «Судова реформа: проміжні результати та нові виклики», до якої долучилися представники ключових органів та інституцій судової системи, провідні вчені, адвокати, вітчизняні та міжнародні експерти. Експерти проаналізували проміжні результати судової реформи і окреслили нові виклики, які постають перед сферою правосуддя. «Втілити в життя нове законодавство набагато складніше, ніж його створити, — підкреслила співмодератор LHS Discussion HUB, віце-президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, суддя Наталія Блажівська. — Але за останні кілька років Україна зробила «квантовий стрибок» у питанні вдос­коналення судівництва і суміжних правових інститутів».

Ретроспективний огляд ключових новацій судової реформи зробив голова ВРП Ігор Бенедисюк. Головні події останніх років, як зазначалося раніше, це зміни, що впроваджуються відповідно до затвердженої указом глави держави Стратегії реформування судоустрою, судочинства і суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки. У рамках судової реформи були передбачені фундаментальні зміни правил здійснення правосуддя і роботи головних інститутів судової влади, оновлення суддівського корпусу, були переглянуті процедури призначення, звільнення та переведення суддів, підвищені вимоги до членів органів, відповідальних за формування суддівського корпусу.

«Нинішня судова реформа настільки масштабна, що, безумовно, не може проходити без помилок», — визнав партнер ЮК EQUITY, адвокат Олег Маліневський. При цьому він акцентував увагу на її ключових досягненнях, серед яких спікер виділив, зокрема, нові можливості дос­тупу до суддівської професії (включаючи доступ до найвищої судової інстанції країни) представників адвокатського і наукового співтовариства.

Жодна експертна дискусія, яка відбулася у рамках проведення судової реформи, на переконання Голови Верховного Суду Валентини Данішевської, не була зайвою. «Нам потрібно більше спілкуватися, щоб краще розуміти один одного», — підкреслила вона. За словами керівника нової найвищої судової інстанції країни, судова реформа була узгоджена суспільством, оскільки ще кілька років тому попит на удосконалення сфери правосуддя та відновлення довіри до судової системи серед громадянського суспільства був дуже великий. Головною візитівкою судової реформи, головним її продуктом, як зазначалося, є Верховний Суд, який був сформований відповідно до нових законодавчих правил, із залученням нових кадрових ресурсів і наділений новим процесуальним інструментарієм забезпечення єдності судової практики. «Сьогодні дуже важливо, щоб нова судова практика була єдиною», — зауважила пані Данішевська.

«Чи не зійшла Україна з курсу реформування, узгодженого з Європейським Союзом?», — поцікавилися учасники дискусії у члена правління міжнародної фундації «Судді для суддів» Естер де Руідж. Іноземна гостя озвучила три ключових зауваження міжнародної спільноти. Перша претензія стосується своєчасності: проблеми тривалого призначення суддів на посади, друге зауваження — зайва прозорість багатьох процесів і процедур, третє побажання — необхідність поліпшення комунікації між суддівським співтовариством України і ключовими органами судової системи (скажімо, потрібно більш детально інформувати суддів про нюанси механізму кваліфікаційного оцінювання).

Про унікальний досвід України в конкурсних процедурах — як проведених, так і прийдешніх — учасники експертної дискусії дізналися з перших уст від голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергія Козьякова. Він сфокусувався на пуб­лічності механізму добору суддів до нового Верховного Суду та участі громадськості — як вітчизняної, так і міжнародної — в конкурсах, які вже стартували до Верховного та вищих спеціалізованих судів.

«У питаннях відкритості і публічності механізмів конкурсного добору суддів Україна зробила величезний крок уперед», — резюмувала Анна Адамська, міжнародний експерт Проекту ЄС «ПРАВО-JUSTICE», чий досвід щодо участі громадськості в кадрових алгоритмах є унікальним.

Про ефективність кадрового ­формату Верховного Суду, який об’єднав досвід трьох юридичних професій, а також про нові підходи до організації діяльності, в тому числі комунікаційної, найвищого суду в системі судоустрою України розповіли «верховні» судді, вихідці з адвокатської та вченої спільнот Олена Кібенко і Олександра Яновська.

Обговорювалися також ризики суддівської професії, у тому числі питання забезпечення незалежності людей у мантіях і безпеки учасників судового процесу. Так, на переконання голови Ради суддів України, судді Великої Палати Верховного Суду Олега Ткачука, сьогодні необхідно створити процесуальні механізми, які забезпечували б недоторканність суддів у процесі здійснення правосуддя, мінімізуючи ризики втручання в їхню діяльність.