№6 Червень 2018 року → До справи

Судова практика: Вищий пілотаж

Услід за створенням «інтелектуального правосуддя» Україна отримала «правосуддя антикорупційне». У середині червня 2018 року було прийнято Закон про Вищий антикорупційний суд (ВАС). І це зовсім не означає, що тепер інші національні суди можна вважати за замовчуванням корупційними. Ні. Просто такою є вимога часу та впливових друзів України.

Юристи доволі стримані в своїх висловлюваннях щодо перспектив діяльності ВАС. Кому-кому, а їм точно відомо, що з появою нової інституції корупція магічним чином не зникне, адже корупція, як явище, є проблемою не стільки правовою, скільки суспільною. Правники свідомі в тому, що успішність «проекту ВАС» залежить також від фахових дій слідчих, детективів, прокурорів та адвокатів. І, як говорять наші коментатори, антикорупційний суд є судом авторитету: «У цьому його найбільша особливість та найбільша загроза».

 

Які очікування від діяльності Вищого антикорупційного суду? Як гадаєте, коли суд розпочне свою роботу? Яким має бути оптимальний склад суддів?

Тетяна ЮЩЕНКО, експерт програми реформування правоохоронної та судової систем
Українського інституту майбутнього, адвокат

Як відомо в економіці є два концептуальних підходи до оцінки очікувань — теорії адаптивних та раціональних сподівань. Екстраполюючи ці концепти у сферу судової реформи, зокрема до теми антикорупційного суду, можна сказати, що поперед­ній світовий досвід функціонування таких судів (адаптивні очікування) не додає особливого оптимізму. Жодна держава світу, де проблему корупції намагалися долати шляхом створення антикорупційного суду, не продемонструвала блискавичного результату в цьому напрямі. Утім, є раціональні сподівання, які враховують не лише минулий досвід, але й аналіз майбутніх можливостей. У цьому сенсі створення Вищого антикорупційного суду (ВАС) сприймається досить позитивно. Очікується, що, будучи вузькоспеціалізованим кримінальним судом, ВАС більш якісно та оперативно розглядатиме справи про корупційні злочини, судді цього суду матимуть додаткові гарантії незалежності (розмір суддівської винагороди, особливі заходи безпеки), що дасть їм змогу почуватися захищеними, а отже, діяти неупереджено та справедливо.

З огляду на досвід проведення першого конкурсу до Верховного Суду можна стверджувати, що конкурс до ВАС супроводжуватиметься ще більш жвавим моніторингом громадськістю, а відтак, кожен кандидат буде об’єктом прискіпливої уваги як державних органів, так і активістів. Ці обставини впливатимуть на швидкість проведення конкурсу, тому, на мою думку, новий суд запрацює не раніше червня 2019 року.

Найоптимальніший склад суддів — сукупність людей з абсолютно бездоганною репутацією. При цьому насправді неважливо, чи будуть вони представниками суддівської спільноти, адвокатської чи наукової. Основною вимогою до кожного судді є відсутність будь-яких, навіть найменших, сумнівів у його доброчесності! Антикорупційний суд є судом авторитету. У цьому його найбільша особливість та найбільша загроза всього проекту. Участь бодай одного судді антикорупційного суду в корупційному скандалі неминуче призведе до втрати довіри не лише до новоствореного суду, але й успіху всієї судової реформи. Переконана, що кожен юрист, який має намір взяти участь у цьому конкурсі, повинен зважити всі ризики і лише після цього приймати доленосне рішення.

 

Чого очікуєте від діяльності Вищого антикорупційного суду?

Юрій СІВОВНА, адвокат

Створення, формування та належне функціонування Вищого антикорупційного суду є одними серед інших екзистенціальних питань для України. Саме на слові «екзистенціальні» треба зробити особливий наголос. Чому на ньому? Усе дуже просто.

З одного боку, створення антикорупційного судового органу, який мав би бути іншим, ніж чинна українська судова система, був і залишається одним із голов­них гасел Революції Гідності. Насправді ж, у більшості країн світу розгляд корупційних кримінальних правопорушень віднесений до загальних судових органів, що розглядають кримінальні правопорушення. В Україні створення антикорупційного суду пов’язане з тотальною недовірою суспільства до судової влади.

У цьому контексті не можна не погодитись з твердженнями Олександра Євсєєва, аналітика Українського інституту майбутнього, який ще на початку 2017 року виокремив основні закономірності створення та становлення антикорупційних судів у світі: перше — це та обставина, що антикорупційні суди здебільшого утворюються в країнах, що визнаються середньо корумпованими, та у високо корумпованих країнах; друге — пан Євсєєв звернув увагу на те, що жодна країна Європи не має «класичного» антикорупційного судового органу, який займався б винятково питаннями саме корупційних злочинів. У більшості випадків подібні спеціальні суди розглядають ще інші справи, які не пов’язані з корупцією. Нарешті ще одна закономірність, яку виявив пан Євсєєв, — це те, що перед створеними у країнах, які розвиваються, антикорупційними судами рано чи пізно постають притаманні судовій владі проблеми (наприклад, порушення прав підсудних або розгляд малозначних справ, які не мають суспільного інтересу).

Що ж стосується вітчизняного Вищого антикорупційного суду, щодо якого нещодавно було прийнято Закон, то процес його створення та впровадження, на мій погляд, дещо затягнувся. А настільки швидкий та злагоджений розгляд законопроекту про цей суд відбувся не від глибокого усвідомлення його необхідності та незамінності в українській державі, скільки від залежності отримання чергової фінансової допомоги від міжнародних донорів. Ця обставина, до речі, і характеризує інший бік «екзистенціальності» питання створення антикорупційного суду. А якщо простими словами: немає суду — немає грошей у борг, яких Україна, на жаль, так сильно потребує. Тому можемо констатувати, що на цьому етапі українського державотворення створення антикорупційного суду відбулось під тиском провалу в отриманні чергового фінансового траншу, що, звичайно, буде «загортатись в обкладинку» зрілості правосвідомості.

Яким буде становлення та функціонування ВАС, яким він, урешті-решт, стане, залежить не тільки від політичної еліти, яка, звичайно, першочергово задає вектор, але й від суспільства в цілому, яке на сьогодні має важелі контролю над державними інституціями. Судова реформа проводиться під егідою відступлення від «старих, отриманих у спадок від СРСР» традицій правосуддя. Ідеями реформи, що лежать на одній чаші ваг, є незалежність суддів та основоположні права й інтереси особи, громадянина. У будь-якому випадку так декларується, а як вийде насправді, залежить, у тому числі, і від нас з вами. І чи стане цей суд черговим контрольованим засобом переслідування «незручних осіб», чи буде незалежним судовим органом, що в першу чергу приділятиме увагу правам і свободам людини, покаже час.

Чого очікуєте від діяльності ВАС? На вашу думку, чи є шанс у проекту «Вищий антикорупційний суд» стати success story на світовій арені «антикорупційного правосуддя»?

Михайло ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ, юрист ЮФ «Антіка»

Чого об’єктивно можна очікувати від роботи Вищого антикорупційного суду? Сподіваємось, можна очікувати пришвидшення розгляду кримінальних справ. Треба розуміти, що сам по собі суд не може забезпечити реалізацію тих очікувань, які покладають громадяни України на всю антикорупційну систему нашої держави. Запроваджений Законом України «Про Вищий антикорупційний суд» порядок відбору кандидатів на посаду антикорупційного судді видається доволі прогресивним та продукує надії на те, що «антикорупційними» суддями стануть найбільш достойні та доброчесні претенденти. Однак при декларуванні таких високих вимог до кандидатів необхідно усвідомлювати, що справді незалежний та професійний суд керуватиметься правом на справедливий суд, гарантованим Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, та принципом верховенства права, які не допускають можливості засудження особи на підставі доказів, отриманих з порушенням вимог КПК України.

За умови здійснення якісного та професійного досудового розслідування та компетентного підтримання державного обвинувачення у ВАС не буде підстав для прийняття рішень, які не відповідатимуть очікуванням громадськості. В іншому ж випадку, на жаль, нам всім необхідно бути готовими до прийняття ним не популярних рішень, причому не в силу непрофесійності чи заангажованості суддів.

Тому результати діяльності ВАС та їх відображення в свідомості українців, багато в чому залежатимуть від фахових дій слідчих, детективів та прокурорів, які представлятимуть обвинувачення в кримінальних провадженнях щодо ТОП-корупції.

Для повноцінного запуску Верховного Суду, створеного на матеріально-технічній базі вищих спеціалізованих судів, знадобилось близько чотирнадцяти місяців. Перехідними положеннями Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» встановлено 12-місячний строк на його формування.

При цьому вже 19 червня 2018 року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради України як невідкладний законопроект про створення Антикорупційного суду.

Після ухвалення парламентом цього Закону має бути утворено Громадську раду міжнародних експертів із шести членів, для призначення яких у конкурсі має взяти участь не менш ніж дванадцять кандидатів, запропонованих міжнародною спільнотою. Потім відбудеться конкурс на посаду судді ВАС. Такий конкурс не повинен тривати довше, ніж конкурс до Верховного Суду, до якого обиралося 120 суддів.

Не пізніше, ніж за тридцять днів з дня призначення суддів, має бути скликано збори суддів ВАС, на яких буде визначено день початку його роботи, про що буде здійснено відповідну публікацію на веб-порталі судової влади та в газеті «Голос України».

Попри копітку процедуру формування Вищого антикорупційного суду, станом на сьогодні немає підстав вважати, що його формування здійснюватиметься з перевищенням строків, передбачених Законом. При цьому ВАС розпочне роботу за умови призначення щонайменше 35 суддів Вищого антикорупційного суду, у тому числі щонайменше десять із яких мають бути суддями Апеляційної палати ВАС.

Конкретну кількість суддів буде визначено Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в ме­жах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів. Розгляд справ у ВАС здійснюватиметься колегіально судом у складі трьох суддів. Виходячи із прикінцевих та перехідних положень Закону, в суді буде мінімум троє слідчих суддів. Таким чином, не виключено, що під час визначення оптимальної кількості суддів ВАС буде враховано критерії кратності трьом.

Оцінювати результати створення та діяльності ВАС можна по-різному.

Якщо говорити про оцінку власне суду, його ефективність та професійність під час здійснення правосуддя, то, безумовно, у нього є шанси, щоб стати успішним прикладом боротьби з корупцією. Однак необхідно пам’ятати, що корупція — це не лише правове явище. Протидія корупції знаходиться не тільки в правовому полі, а тому суд сам по собі не може вплинути на загальний рівень корупції в країні.

ВАС зможе забезпечити швидкий, законний та справедливий розгляд справи, виконуватиме превентивну функцію, можливо, зменшить вплив сторонніх осіб на досудове розслідування у справах ТОП-корупціонерів, де розмір хабара починається із 500 000 грн.

Однак запровадження ВАС, який здійснюватиме розгляд лише тих справ, які до нього скерує прокурор, навряд чи зможе одразу вплинути на корупцію менших масштабів. Тому не варто очікувати різкого підняття України у всесвітніх індексах корупції в перший же рік діяльності суду. При цьому за умови систематичного реагування на прояви корупції на вищих рівнях та прийняття обвинувальних вироків з реальними покараннями, ВАС все ж зможе стати прикладом успішної боротьби з корупційними злочинами на світовій арені «антикорупційного правосуддя».

З іншого боку, у проекту «Вищий антикорупційний суд» є багато шансів стати success story на національному рівні як гідного прикладу існування незалежного та неупередженого органу правосуддя.

Чого очікуєте від діяльності ВАС? На вашу думку, чи є шанс у проекту «Вищий антикорупційний суд» стати success story на світовій арені «антикорупційного правосуддя»?

Олександр СТРОКАНЬ, помічник адвоката, старший юрист АО MITRAX

Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» офіційно оприлюднено 13 червня ц.р., а чинності він набув 14 червня 2018 року. Прийняття цього Закону, щоправда, не означає початку функціонування антикорупційного суду чи навіть його створення.

Тому головне питання на сьогодні — коли ж запрацює Вищий антикорупційний суд?

Відповідно до Закону, ВАС мають сформувати протягом року з дня набуття ним чинності. Вказане передбачає оголошення та проведення конкурсу на посади суддів ВАС та апеляційної палати ВАС, призначення щонайменше 35 суддів ВАС за результатами проведеного конкурсу, десять із яких мають бути суддями апеляційної палати.

Обов’язковою умовою формування Антикорупційного суду також є прийняття Верховною Радою України «технічного» закону про утворення суду з місцерозташуванням у м. Києві, який на сьогодні вже внесений Президентом України на розгляд Верховної Ради як невідкладний. Саме з моменту набуття чинності останнім можна запускати процес відбору суддів антикорупційного суду.

За оптимістичними прогнозами, зокрема Президента України, спеціалізований суд розпочне роботу вже до кінця року.

Утім, вважаємо, сподіватися на такий швидкий запуск нового суду буде щонайменше наївно.

Нагадаємо, що навіть Меморандум про співпрацю України з Міжнародним валютним фондом від 2017 року передбачав майже рік від ухвалення закону до фактичного запуску суду. І цей процес в українських реаліях з легкістю може затягнутися.

До відкладення запуску Антикорупційного суду може призвести ряд обставин, серед яких варто виділити такі. По-перше, затягування проведення конкурсу, пов’язане зі знач­ною кількістю бажаючих, які подадуть свої кандидатури на посади суддів. По-друге, недоліки у технічному забезпеченні створення ВАС, зокрема, пов’язані з проведенням конкурсу, пошуком належних приміщень для суду, адміністративним персоналом. По-третє, воля політичної еліти, яка намагатиметься відкласти створення незалежного судового органу, або ж провести своїх «кишенькових» претендентів до складу служителів Феміди. По-четверте, вразливість та недостатня правова визначеність процедури визначення складу Громадської ради міжнародних експертів, що може мати наслідком затягування цього етапу з боку і так перевантаженої ВККС.

Прикладом подібних затягувань є формування суду з питань інтелектуальної власності, конкурс якого триває ще з осені 2017 року і, вочевидь, продовжиться до кінця року.

Відтак, переконані, що ВАС запрацює все ж ближче до кінця 2019 року.

Друге питання, що виникає: чи буде достатньо обрання 35 суддів для ефективного функціонування антикорупційного суду, і чого очікувати від такого суду?

На початку роботи, протягом одного року з моменту запуску, однозначно, що так.

Кількість справ, які відповідно до Закону підсудні та надійдуть на розгляд ВАС, з огляду на статистику інших судів, очікується не більш ніж двісті на рік. Якщо поділити цю суму на кількість суддів антикорупційного суду як суду першої інстанції, то маємо лише по вісім справ на кожного.

Незважаючи на підвищену складність таких категорій справ, пов’язану зі значною кількістю епізодів і, як наслідок, матеріалів провадження, переконані, що судді ВАС, як спеціалізовані і зосереджені саме на розгляді таких справ, у складі 35 осіб зможуть здійснювати судовий розгляд кваліфіковано й ефективно.

Не забуваймо, що зменшення навантаження на суддів (у зв’язку з визначеною юрисдикцією суду і порівняно меншою кількістю справ для розгляду), підвищення професійної спеціалізації суддів (у зв’язку з розглядом ними справ однієї чи близьких категорій) та застосування новітніх підходів до організації роботи шляхом створення антикорупційного суду є вираженням прагнення українського суспільства зробити роботу судів з протидії корупції ефективнішою.

Саме вирішення такого завдання і очікуємо від ВАС, законодавчо визначений склад якого вважаємо наразі актуальним для розв’язання поточних і передбачуваних проблем із корупцією.

Згідно з опитуванням Центру Разумкова, проведеним 2017 року, судова система має найгірший баланс довіри серед населення та недовіри серед українських суспільних інституцій — мінус 71,6 %. Гірший показник мають тільки російські ЗМІ. Недовіра до системи правосуддя — тотальна, і думки про її корумпованість часто не позбавлені ґрунту.

На мою думку, допомогти вийти з цього глухого кута має ВАС, створений «з нуля», який розглядатиме справи, зокрема, і про суддівську корупцію.

Безперечно, наявність професійної і незалежної антикорупційної судової системи є однією з основних запорук існування правової держави. При цьому така система покликана виконувати одразу два надважливих завдання. З одного боку — гарантувати належне застосування законів та слугувати мечем Феміди для корумпованих слуг народу. З іншого — забезпечувати невідворотність та справедливу відповідність покарання для порушників закону.

Разом із тим, згідно з довідкою Європейського інформаційно-дослідницького цент­ру, який функціонує за підтримки USAID, станом на 2017 рік спеціалізовані суди, що розглядають справи про корупцію, були у 20 юрисдикціях. Серед них немає жодної країни, яку можна віднести до провідних у питанні боротьби з цим явищем.

У свою чергу, якщо порівняти показники держав в Індексі сприйняття корупції (CPI), який щороку укладає Transparency International, то найвище місце в рейтингу серед країн з антикорупційними судами посідає Ботсвана (34), а найнижче розташований Афганістан (177). Тож, якщо оцінювати країни з погляду прогресу в питаннях протидії корупції за останні п’ять років, то найкраще проявив себе Сенегал (плюс дев’ять пунктів), однак деякі держави навіть втратили позицію в балах (наприклад, та сама Ботсвана). У середньому ж прогрес не перевищує чотирьох-п’яти балів. Водночас ті самі чотири бали за п’ять років додала й Україна, не маючи антикорупційного суду.

Назагал європейських країн у вищенаведеному переліку три: Болгарія (71-е місце, плюс два бали в CPI за п’ять років), Словаччина (54, плюс чотири бали), Хорватія (57, плюс три бали).

Інакше кажучи, очікувати, що після створення ВАС ситуація в Україні зміниться докорінно, не варто. Крім того, український досвід створення суду унікальний, тож може завершитися як success, так і fail.

Але в цілому крок щодо створення та функціонування ВАС критично необхідний для підвищення рівня довіри до України з боку міжнародних партнерів. А головне — він здатний повернути українцям віру в справедливість національних законів та однакове їх застосування для всіх суб’єктів кримінального провадження, незалежно від їх статусу та посади.

Разом із тим, у свою чергу, ми повинні все ж таки пам’ятати, що основний тягар боротьби з корупцією, як показує міжнародний досвід, лежить не на судах, а все ж таки на органах, які відповідають за розслідування. Отже, спеціалізований суд не зможе успішно впоратися з корупцією, якщо не розв’язати системні проблеми, що існують у процесі діяльності органів, які здійснюють досудове розслідування.

Чого очікуєте від діяльності Вищого антикорупційного суду?

Любомир МУЖИК, старший юрист ЮФ Evris

Суха статистика свідчить, що від моменту дек­ларативної зміни політичного та економічного вектора розвитку нашої держави, що сталась внаслідок революційних подій тринадцятого-чотирнадцятого років, і до цього часу жоден із високопосадовців не поніс належної кримінальної відповідальності. Судові органи, які й так не могли похизуватись результативністю своєї праці у здійсненні правосуддя щодо службових осіб, обвинувачених у кримінально-караних діяннях за корупційні злочини (як-то привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, зловживання владою або службовим становищем, пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі тощо), продовжували себе дискримінувати і, врешті, звели нанівець ті залишки надії, які все ще жевріли в оптимістично налаштованої частини суспільства. Тому на часі було створення абсолютно нового органу, здатного створювати дисонанс і виправляти ту плачевну ситуацію, яка не подобається ні суспільству, ні нашим західним партнерам.

Як стало відомо, 18 червня ц.р. Президент віддав на розгляд Верховної Ради України законопроект про створення антикорупційного суду. Відповідно до прикінцевих та перехідних положень прийнятого Закону, Вищий антикорупційний суд розпочинає роботу за умови призначення за результатами конкурсу щонайменше 35 суддів ВАС, у тому числі щонайменше десять із яких мають бути суддями Апеляційної палати ВАС. Таким чином, за оптимістичними прогнозами, наразі є всі шанси, щоб інституція запрацювала з початку 2019 року.

Щодо складу суду, то неабиякий оптимізм вселяють норми закону із вимогами до суддів ВАС. Так, передбачається, що до складу суду можуть бути відібрані особи, які недотичні або мінімально дотичні до «системи»: суддею ВАС не можуть стати особи, які працювали (проходили службу) в ряді державних органів (прокуратура, ДБР, СБУ, НАБУ тощо), чи обіймали політичні посади, чи мали представницький мандат, чи входили до складу керівних органів політичної партії або перебували у трудових чи інших договірних відносинах з політичною партією тощо. Що ж до вимог, то суддею антикорупційного суду може бути особа, яка відповідає визначеним Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» вимогам до кандидатів на посаду судді, а також додатковим спеціальним вимогам: правники із загальним досвідом у сфері права не менш ніж сім років. Отже, за задумом, суддями антикорупційного суду можуть стати саме незаангажовані, незалежні та молоді спеціалісти.

Сподіваємось, що антикорупційний суд змінить тенденцію, що склалась. Принаймні перебіг процесу прийняття Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», відсутність у самому законі механізму створення суду, не до кінця прогнозована та алогічна ситуація із апеляційною інстанцією, яка переглядатиме рішення судів першої інстанції у вже відкритих справах, та інші спротиви й перепони, які виникали та продовжують виникати на шляху запровадження вищезгаданої інституції, свідчать не так про низьку юридичну грамотність авторів закону, як швидше про свідомий опір, що чиниться з боку осіб, для яких цей закон є недоречним по своїй суті. Саме ці факти дають підстави сподіватись, що зовнішній контроль над створенням інституції відсутній, а сам суд буде направду незалежний і виправдає мету створення, що закладена в його назві.