Проза життя: Правила життя Ольги ЛУК’ЯНОВОЇ

 

Справжнім професійним покликанням Ольги Лук’янової стала синергія юриспруденції та бізнесу. Інхаусом вона працює понад 27 років, з яких у сфері FMCG — 21 рік. Була керівником юридичного відділу міжнародних компаній Procter & Gamble та JTI.
Зараз є керівником юридичного відділу, офіцером з дотримання корпоративних стандартів та політик «Хенкель» в Україні.

На рахунку пані Лук’янової проведення декількох міжнародних M&A-проектів, понад 15 успішно завершених трудових спорів. Вона має величезний досвід у сфері реклами, конкурентного, земельного, корпоративного права, product development, crisis management, права інтелектуальної власності та комплаєнс. Сьогодні в Гольф Центрі Києва Ольга Лук’янова ділиться з читачами «УЮ» своїми правилами життя

 

 

 

Коли я була школяркою, мріяла багато мандрувати, знати багато мов, бути акторкою або дипломатом. І коли стала юристом — водночас стала і акторкою, і мандрівником, і поліглотом, і дипломатом…

Ніколи не збиралась бути суддею чи нотаріусом. Маю дос­від роботи у судовому департаменті Міністерства юстиції України. На мене тоді міряли та шили першу в історії України суддівську форму, яку я потім, як «модель», показувала на внутрішній раді Мін’юсту. Навіть була причетною до розробки суддівського знака. Але ніколи не мріяла стати вершителем людських доль. Мій керівник у Мін’юсті якось викликав до себе і сказав: «Ось тобі адреса — їдь. Тебе чекають на роботу у комерційній компанії». За два тижні вже була юрисконсультом у бізнесі. Адвокатом стала пізніше, і то вже було свідоме бажання.

У моїй роботі подобається різноманітність та можливість творчого розвитку. Дратує — непрофесійність, некомпетентність та пихатість.

Молодим юристам важливо навчитися слухати і думати. Наразі, на мою думку, це стосується всіх людей. Вважаю, що всі проблеми від непорозуміння, небажання слухати і чути.

Проблеми у жінок та чоловіків наразі однакові. До речі, в нашій компанії дуже багато жінок на керівних посадах.

Не розумію, коли говорять щось на кшталт «жінкам треба перестати турбуватися про…». А чого це нам треба перестати турбуватись — ми ж жінки! Це ж нормально завжди про щось турбуватись! Діти, чоловік, робота, друзі, подорожі, вік, їжа тощо. Це — нормально! Ми ж жінки!

Світ змінюється… та й нехай — так влаштований світ!

Якість, яку я найбільше ціную в людях, — повага один до одного.

Про що я написала б книгу? Не думаю, що в мне є талант писати книжки. Моя книга — це моя сім’я. І це тільки моя книга.

Перше місце у моєму плейлисті займає, мабуть, Стінг.

Моя коронна страва — страви з морської свіжої риби.

Яку роль зіграла б у театрі? Я завжди кажу, що юрист — це актор, він має бути різним, аби бути переконливим для своїх клієнтів. Мої колеги часто кажуть, що я можу показати будь-кого... Їм видніше.

Після роботи зазвичай біжу додому — до сім’ї. Там дуже цікаво!

Мені смішно, коли люди говорять як «професіонали» про те, на чому не розуміються. Вважаю, що наша професія — дуже складна і потребує спеціальних знань та навичок. Коли юрист висловлює свою думку, він аналізує «тонни» інформації. А у нашому суспільстві кожен другий — юрист, а кожен третій — лікар. А ще ми всі «дуже добре знаємо», як працює Великий адронний колайдер. У нашому суспільстві ще немає культури розуміння та досвіду, довіри та поваги. Нам потрібно зробити ще дуже багато, аби ми почали говорити про те, що справді знаємо, а не патякати про будь-що будь-коли.

Є люди, до чиїх думок я прислухаюсь, але не скажу хто, бо їх багато. Мені дуже пощастило зустріти таких людей у житті.

Іноді я і сама не можу повірити у швидкоплинність часу. Складається враження, що наша планета крутиться все швидше. Мабуть, ведмеді крутять Земну вісь усе інтенсивніше.

Дім там, де моя сім’я, бо це мій тил. Нічого нового чи оригінального вигадати не можу.

Найважчий вибір — це філософське питання.

Щастя — це коли всі живі та здорові. Хто всі? Усі, хто поряд зі мною. Хоча вже не всі…

Моя характерна риса — наполегливість. Якщо в мене є мрія або мета — досягатиму її. А якщо це заради сім’ї — перешкод узагалі немає.

Усе буде добре тоді, коли буде мир, злагода і кохання. Отакої!