№3 Березень 2018 року → У вільний час

Колонка редактора: Часу немає

Питання часу не давало мені спокою з самого народження. Саме в цю чудову ніч переводили стрілки годинників на зимовий час. Бригада в пологовому трохи брейнштормила і вирішила, що народилась за новим часом.

Згодом я намагалася переконати близьких, що час є вигадкою людей: якщо відмінити годинники та календарі, ми перестанемо запізнюватися, поспішати і старіти — будемо просто жити.

Оскільки тоді популярними були діти, які вихваляють партію, то вундеркіндом автор цих строк не став.

Але я досі переконана, що час — річ відносна. Справа навіть не в різному ставленні до віку нині і 200 років тому: пушкінській старий вже у 30 років, у Гоголя стара — у 40…

Давайте візьмемо вік 50 років. У моєму дитинстві саме так я б сказала про бабусю та її ровесниць. Тепер, коли я «постаріла» і наближаюсь до віку старої за Гоголем, 50 років для мене — це жінка середнього віку, як моя мама. Цифра ніби одна, а статус інший. Може, все ж немає часу, а є тільки наші намагання відповідати якийсь класифікації чи вимогам?

 

Марина БАХОЛДІНА, редактор розділу «У  вільний час»