№11 Листопад 2017 року → У вільний час

Post Scriptum:
Цифрова епоха: батьки і діти

Антон ЯРЕМЕНКО,
юрист Axon Partners

Якихось п’ять років тому я на собі відчув усю силу української вищої юридичної освіти, малюючи графік падіння попиту при збільшенні ціни партії цукрового буряка.

Завжди притримувався думки, що власні шишки, як медалі, можуть розповісти набагато більше, аніж чужі бувальщини. Саме тому, оглядаючись на недалеке минуле, хотів би порадити батькам центеніалів кілька речей, дотримання яких може допомогти їхнім дітям швидше адаптуватися в цифрову епоху 4.0.

По-перше. Не змушуйте своїх чад зубрити всі предмети та бути відмінниками. Саме так. Сподіваюся, ні для кого не буде секретом, що радянська модель «універсального бійця» незастосовна до сучасних умов big data in education, коли добре розумітися на всьому просто неможливо. А синдром відмінника відіграє для юриста у подальшому, швидше, негативну роль.

По-друге. Не сваріть за помилки, якими б вони не були. У юристів і так нульова толерантність до помилок. Це означає, що юристу складно дається щось нове, бо насварять, якщо щось не вийде. Помилка — це ресурс, який приносить цінний досвід, використовуючи який можна з легкістю вирішувати подальші завдання.

По-третє. Дайте змогу обирати напрями розвитку. Ваші потаємні мрії — це ваші потаємні мрії. Дайте дітям змогу мати свої. Юристи і так обмежені у радощах та веселощах. Обмеженість кругозору та захоплень призведе до професійного вигоряння. Не створюйте таким, як я, обмежень у кількості хобі та занять, навіть якщо їх будуть десятки й сотні.

Четверте. Не обмежуйте у доступі до інформаційних мереж. Центеніали — покоління тих, хто народився після 1996 року та опанував Інтернет у ранньому дитинстві. Це особистості, для яких не існує поділу на цифровий та реальний світи, вони сприймають їх монолітно. Хоча не всі юристи є центеніалами, проте всі вони є рабами вебу, як не крути. Неможливо все тримати в голові, а купа паперових кодексів займає надто багато місця в рюкзаку.

Четверта промислова революція принесла нам розуміння, що вміння вчитися цінніше за купу книжок на полицях та гору непотрібних дипломів, вміння швидко орієнтуватися у віяннях сучасності цінніше за усталені процедури та правила, а вміння шукати потрібну інформацію — масив застарілих знань.

Разом зі зміною світогляду четверта промислова революція принесе знецінення престижу деяких старих професій та появу нових. Втратять популярність спеціальності, які можуть бути замінені розумними машинами або штучним інтелектом, наприклад бухгалтери, юристи, журналісти, професії сфери послуг та виробничі професії. Затребуваними залишаться професії, які потребують прояву людського фактора: лікар, рятувальник, законотворець. Знайдуть своє місце в трудовій системі нові професії, які матимуть здебільшого комунікаційний характер, як от коуч із цифрової грамотності, криптовалютний агент тощо. Проблеми флори та фауни можуть викликати необхідність у спеціалістах із впровадження роботів, які заміщуватимуть собою елементи екосистеми, яких бракує, та боротимуться із проблемою глобального забруднення планети. Оскільки ера 4.0 характерна масовою децентралізацією процесів у всіх сферах, нагальна потреба виникне у менеджерах, які зможуть керувати цими проектами у невеликих групах та ділитися своїми результатами з іншими формуваннями шляхом постійної комунікації.