Трудове право: Потік відомостей

Алеся ПАВЛИНСЬКА,
старший юрист АО Arzinger

Новий механізм обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень трудового законодавства, упорядковує взаємодію між державними органами та створює умови для більш ефективного контролю

Перевірки додержання законодавства про працю є однією з найактуальніших тем з початку 2017 року. У світлі значної кількості законодавчих змін, що відбулися в цій сфері останнім часом, у статті ми розкриємо деякі аспекти більш детально. Зокрема, йтиметься про порядок обміну інформацією щодо порушень у сфері трудового законодавства.

 

Мета та передумови


11 серпня ц.р. набула чинності прийнята 29 травня 2017 року постанова правління Пенсійного фонду України № 11-1. Цей нормативний акт затверджує Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю (Порядок).

Про такий обмін уперше йдеться в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 6 грудня 2016 року, яким внесено зміни до ряду інших законів. Для прикладу, ним впроваджено славнозвісну відповідальність за недопущення до перевірок з питань неоформленої праці та невиплати зарплати (з питань виявлення порушень, передбачених абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю (КЗпП) України) у розмірі до 100 мінімальних заробітних плат. Цим Законом також доповнено частину 4 статті 17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яка і передбачає обмін інформацією між державними органами та затвердження відповідного Порядку.

Окрім того, частково інформація, передбачена Порядком, була ще до його прийняття визначена однією з підстав для здійснення інспекторами праці позапланових контролюючих заходів. Зокрема, перелік підстав для проведення інспекційних відві­дувань міститься у пункті 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України» та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Постанова № 295). Таким чином, механізм обміну зазначеними відомостями між державними органами є одним із кроків до впровадження функціонуючої системи «трудових» перевірок та ефективної боротьби з тіньовою зайнятістю, анонсованої урядом.

 

Хто здійснює обмін?


Порядок визначає два рівні обміну: центральний і територіальний.

На першому рівні виявленою інформацією діляться Державна служба України з питань праці (Держ­праці), Пенсійний фонд України (ПФУ) та Державна фіскальна служба (ДФС). На другому рівні — відповідні територіальні органи ПФУ та ДФС. Порядок передбачає як елект­ронний обмін, так і такий, що здійснюється на паперових носіях.

 

Інформація для обміну


Аналізуючи чинне законодавство, можна говорити про те, що основну увагу державних органів наразі спрямовано на виявлення інформації, що викликає підозру у вчиненні роботодавцем таких порушень законодавства про працю: використання праці неоформлених належних чином працівників, ­недотримання мінімальних гарантій з виплати заробітної плати та порушення щодо порядку оплати праці. Саме щодо названих порушень та відповідних підстав для здійснення перевірок застосовується найсуворіший порядок інспектування та притягнення до відповідальності.

Так, у разі надання Держпраці інформації, в тому числі й від зазначених вище державних органів, що викликає підозру у вчиненні роботодавцем правопорушень, пов’язаних з тіньовою зайнятістю, несвоєчасною та не в повному обсязі виплатою заробітної плати, оплатою праці нижче встановлених законом мінімальних гарантій, інспектори праці мають право прийти з перевіркою (інспекційним відві­дуванням) без попередження.

Окрім того, на відміну від інших випадків, у зазначених ситуаціях санкції застосовуються одразу, незалежно від факту усунення порушень роботодавцем у ході інспектування чи за його наслідками.

Зокрема, чинний акт упорядковує обмін такими даними:

— факти допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору;

— факти порушень законодавства про оплату праці за результатами перевірок, порушення вимог щодо нарахування ЄСВ та узгоджені суми донарахованого ЄСВ;

— відомості про роботодавців, які виплачують заробітну плату, нижчу від мінімальної, за основним місцем роботи (за винятками неповного робочого часу та початку/закінчення трудових відносин у звітному місяці);

— відомості про роботодавців, у яких працівники перебували у відпустці без збереження заробітної плати понад встановлену законодавством тривалість та яким не нараховувалась зарплата;

— відомості про працівників, що працюють за сумісництвом у п’яти і більше роботодавців;

— відомості про осіб, що виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного замовника понад один рік;

— відомості про замовників, у яких кількість осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, більша, ніж чисельність штатних працівників у звітному місяці та/або їх кількість значно збільшено порівняно з попереднім звітним місяцем;

— відомості про роботодавців, які подали повідомлення про прий­няття працівника на роботу, але не відобразили дані про нараховану йому заробітну плату за відповідний місяць та дату закінчення трудових відносин;

— відомості про роботодавців, у яких у звітному місяці відображено початок трудових відносин з працівником, але не подане повідом­лення про прийняття працівника на роботу;

— відомості про роботодавців, які у звітному місяці збільшили на 20 % та більше кількість працівників з неповним робочим часом;

— відомості про роботодавців, у яких протягом року не змінювалась кількість працівників та загальна сума нарахованої заробітної плати;

— відомості про роботодавців, у яких у звітному місяці відбулось зменшення штатної чисельності працівників на 10 % і більше порівняно з попереднім звітним місяцем;

— застосовані заходи реагування за порушення законодавства про працю.

На жаль, мають місце деякі неузгодженості між переліком інформації, яка підлягає обміну згідно з Порядком, та переліком інформації, яка може бути підставою для проведення інспекційних відвідувань згідно з підпунктом 6) пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою № 295. Вочевидь, ці переліки підлягають уніфікації у відповідній частині.

 

Ризики для роботодавців


Так, на перший погляд може скластися уявлення, що наявність наведених даних щодо конкретного роботодавця обов’язково свідчить про скоєння ним порушення. Особ­ливо у світлі значного підвищення штрафів за порушення законодавства про працю роботодавці, що підпадають під категорії, зазначені Порядком, опиняються у зоні ризику. Проте часто подібні висновки передчасні.

Звісно, зазначена інформація використовується, у тому числі, й для проведення інспекційних відві­дувань інспекторами праці (відповідне рішення приймається керівником органу контролю, його заступником), за результатами яких роботодавця та його посадових осіб може бути притягнуто до відповідальності. Проте далеко не завжди наявність того чи іншого факту напряму свідчить про порушення законодавства про працю.

Тому роботодавцям доцільно ретельно планувати свою господарську діяльність, а юристам — стежити за виконанням усіх формальних вимог трудового законодавства, зокрема з періодичним проведенням юридичного та кадрового аудиту. Такі заходи допоможуть вчасно виявити допущені порушення та розробити механізми їх усунення і мінімізації негативних наслідків.

Окрему увагу необхідно приділити розмежуванню трудових та цивільно-правових договорів, а також правильному структуруванню трудових відносин та залученню позаштатних виконавців, у тому числі на підставі договорів аутсорсингу та аутстафінгу. Хоча поки що у Держ­праці формально немає повноважень визнавати цивільно-правові відносини трудовими, а українські суди дуже формально підходять до розмежування цих відносин, беручи до уваги, як правило, тільки письмові докази, не виключено, що після подолання проблеми тіньової зайнятості державні органи більш пильно придивлятимуться до підміни трудових відносин цивільно-правовими.

 

Висновки


За останній рік відбулося чимало змін, основною метою яких є подолання таких негативних факторів, як тіньова зайнятість, порушення у сфері оплати праці, зловживання використанням цивільно-правових угод та інших порушень. Зі збільшенням розміру штрафів та впровадженням нового спеціального порядку здійснення перевірок інспекторами праці логічним було б розроблення і механізмів взаємодії між державними органами для більш ефективного контролю за додержанням законодавства про працю.

Одним із таких механізмів і є Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю. Цей Порядок є украй важливим, оскільки встановлює механізм взаємодії між державними органами щодо розпорядження і повідомлення інформації, яка може стати підставою для перевірки роботодавця на предмет порушення законодавства про працю. Тобто фактично Порядок містить той перелік відомостей, на який у першу чергу мають звернути увагу роботодавці. Уважний аналіз положень цього нормативного акта підкаже, в якому напрямку потрібно рухатися та яких проблем можна запобігти, якщо привести відповідну документацію в належний стан, а також усунути ті фактори ризику, які потенційно можуть стати підставою для інспекційного відвідування підприємства.