Комплаєнс: Робота в комплаєнсі

Олена ЛИННИK,
керуючий партнер
GRYPHON INVESTMENT CONSULTING GROUP

Ефективна система комплаєнс-контролю — запорука запобігання та протидії всім видам бізнес-ризиків

Розвиток і підвищення ефективності бізнесу, його фінансовий стан і ділова репутація залежать від великої кількості зовнішніх та внут­рішніх чинників. До них належать платоспроможність засновників, наявність ринків збуту, компетентність топ-менеджменту й інших співробітників, наявність чи відсутність законодавчих обмежень тощо.

Досвід провідних країн світу показує, що одне з головних місць у цьому переліку займає ефективна система комплаєнс-контролю, яка дає змогу своєчасно виявляти, оцінювати, усувати та попереджати фінансові, правові, податкові, операційні та інші ризики.

Важливість комплаєнс-контролю підтверджує той факт, що на Нью-Йоркській фондовій біржі котируються акції лише тих компаній, що мають ефективну систему комплаєнс-контролю, яка до того ж відповідає вимогам американського законодавства.

Попри те, що політики та процедури комплаєнсу спочатку були системою внутрішніх заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією, зокрема на виконання Закону США про корупційні практики за кордоном (Foreign Corrupt Practices Act, 1977) або Закону Великої Британії про боротьбу з корупцією (UK Bribery Act, 2010), на практиці їх все частіше почали використовувати і з іншою метою — як протидію фінансовим махінаціям, службовим злочинам тощо. Згодом вони переросли в глобальну систему запобігання та протидії всім видам ризиків, притаманних бізнесу.

 

Ключова цінність

Треба зазначити, що наявність ефективної системи комплаєнс-контролю перш за все необхідна великому бізнесу (корпораціям, банківським фінансовим групам, холдингам тощо), який має розгалужену корпоративну структуру та велику кількість підрозділів і най­маних працівників по всьому світу. Проте малий та середній бізнес також буде значно ліпше захищеним за наявності ефективної системи комплаєнс-контролю.

Пропоную більш детально про­аналізувати, що являє собою комплаєнс та в чому його ключова цінність.

У першу чергу необхідно зазначити, що термін «комплаєнс» (compliance) дослівно перекладається з англійської мови як «дотримання будь-яких правил, закону тощо».

В Україні на законодавчому рівні поняття «комплаєнс» закріплене лише для банків як складова частина банківського внутрішнього конт­ролю — у постанові правління Національного банку України від 29 грудня 2014 року № 867 «Про затвердження Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України», відповідно до якої комплаєнс — це дотримання банком законодавчих актів, ринкових стандартів, а також стандартів і власних внутрішніх документів та процедур.

Водночас, цією ж постановою НБУ визначив поняття комплаєнс-ризику. Згідно з його визначенням, це ризик юридичних санкцій, фінансових збитків або втрати репутації внаслідок невиконання банком законодавчих актів, ринкових стандартів, а також внутрішніх стандартів, процедур та документів банку.

Це визначення чітко встановлює три ключових ризики, на запобігання яким має бути спрямована комплаєнс-політика не тільки банків, а й будь-якого бізнесу, а саме: 1) штрафні та інші юридичні санкції; 2) фінансові збитки, у тому числі в результаті злочинних дій співробітників; 3) втрата позитивної ділової репутації, яка є основним активом бізнесу.

Варто відзначити, що в Україні інститут комплаєнс-контролю перебуває на стадії становлення і впроваджується переважно у корпораціях та великих компаніях з іноземним капіталом. Це пояснюється тим, що іноземні інвестори, які заходять в Україну, намагаються застосовувати знайомий їм успішний світовий досвід здійснення комплаєнс-контролю і в нашій країні.

Однак останнім часом українські компанії також почали ініціювати впровадження ефективних систем комплаєнс-контролю, у тому числі із залученням зовнішніх аудиторів та консультантів, приділяючи особливу увагу безпеці свого бізнесу.

Для цього є декілька причин.

По-перше, це суттєве посилення кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності бізнесу за порушення законодавства України. Перш за все, йдеться про порушення фінансового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення, порушень трудового законодавства, введення кримінальної відповідальності юридичних осіб тощо.

По-друге, власники українських компаній бажають максимально захистити себе та свій бізнес від недобросовісних працівників, які своїми протиправними діями чи недбальством можуть завдати значної шкоди фінансовому стану компанії та її діловій репутації. До таких дій відносять фінансове шахрайство, розкрадання чи привласнення майна компанії та інші злочини. Так само розглядають і шкоду, завдану працівником компанії її клієнтам у процесі надання послуг чи виконання робіт. Клієнти вважають, що така шкода завдана не окремим працівником, а компанією у цілому, що може назавжди зіпсувати її ділову репутацію.

По-третє, процес євроінтеграції та виходу на світові ринки змушує український бізнес дотримуватись у своїй діяльності європейських та світових стандартів, і процедури комплаєнсу не є винятком. Наприклад, чинне законодавство Сполучених Штатів Америки та Великої Британії вимагає від іноземних партнерів наявності в компанії ефективної системи комплаєнс-контролю. Для іноземних компаній та інвесторів дуже важливо, щоб українські партнери були інвестиційно привабливими, надійними, прозорими та мали бездоганну ділову репутацію. А це можливо лише за наявності в них ефективних комплаєнс-процедур, які виключають або мінімізують ризик людської помилки чи зловживань при прийнятті рішень від імені компанії та виконанні нею своїх зобов’язань.

 

Комплаєнс-команда

Для розробки та впровадження комплаєнс-політики зазвичай залучається команда професійних комплаєнс-фахівців, юристів та ауди­торів. Це необхідно для того, щоб комплаєнс-політика була комплексним та реально вживаним ­інструментом захисту бізнесу від ризиків, пов’язаних з людським фак­тором.

Необхідно зазначити, що комплаєнс-політика може бути оформлена як окремим документом, так і входити складовою до іншого внутрішнього документа компанії, наприклад Корпоративного кодексу.

Перед розробкою комплаєнс-політики, а також для перевірки її виконання важливо проводити регулярні внутрішні та/або зовнішні аудиторські перевірки та Due Diligence. Особливу увагу треба звертати на дотримання бізнесом вимог законодавства та внутрішніх правил, а також виявлення всіх пов’язаних із цим ризиків.

Проведення регулярних аудитів та Due Diligence надасть можливість керівництву компанії і її власникам вчасно та правильно реагувати на виявлені ризики, усувати їхню причину та, як наслідок, мінімізувати чи повністю позбутися їхнього негативного впливу на діяльність компанії, наприклад застосування санкцій, штрафів та інших засобів впливу з боку контролюючих органів, втраті бізнес-партнерів чи бездоганної ділової репутації.

Контроль за дотриманням комплаєнс-політики можуть здійснювати спеціально залучені для цього особи — комплаєнс-офіцери (Compliance officers or Chief compliance officers) або спеціалізовані структурні підрозділи компанії (Compliance departments).

Цікавим є факт того, що професія комплаєнс-офіцера визнається в суспільстві (особливо в США, Канаді, країнах Західної Європи) однією з найпрестижніших. Це пояснюється тим, що комплаєнс-офіцер сприймається як мужній та непідкупний захисник бізнесу, наділений здатністю приймати зважені та вольові рішення, з навичками організаційного проектування та здатний розвивати своїх людей.

Своєрідним аналогом комп­лаєнс-офіцера в Україні є внутрішній аудитор (як окрема посадова особа або як керівник відділу внутрішнього аудиту). Зокрема, банки та інші фінансові установи зобов’язані мати таку людину у своєму штаті. Внутрішній аудитор повинен бути повністю незалежним від керівництва та надавати винятково об’єктивні й незалежні судження, висновки та оцінки щодо ефективності систем управління, відповідності вимогам законодавства та внутрішніх документів, ефективності процесів делегування повноважень між структурними підрозділами та розподілу обов’язків між ними, ефективності використання наявних ресурсів, достатності та ефективності заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків та їх усунення, тощо.

Як підсумок необхідно зазначити, що ефективна система комплаєнс-контролю — це стратегічний погляд у майбутнє та фундамент, на якому базується безпека бізнесу, його інвестиційна привабливість, довіра інвесторів, лояльність клієнтів та успішність бізнесу в цілому.