№6 Червень 2017 року → У вільний час

Культура: Магія мистецтва

Максим СИСОЄНКО

ЮФ Asters спільно з Американсько-українською діловою радою (USUBC) провела презентацію відкриття виставки відомого київського художника вірменського походження Бориса ЄГІАЗАРЯНА

Кілька тижнів на рік офіс юридичної фірми Asters перетворюється на галерею сучасного мистецтва: в рамках проекту ArtAsters, започаткованого 2009 року, клієнти та гості фірми мають нагоду не лише знайомитися з творчістю митців, а й поспілкуватися з художниками, музикантами та іншими представниками творчих професій.

Відкриття виставки Бориса ­Єгіазаряна, що відбулося 25 травня, стало справжнім вечором вірменського мистецтва, адже презентація робіт митця відбувалася під супровід дудука — національного вірменського інструмента. Чарівні мелодії у виконанні Армена Григоряна відкрили часточку вірменської душі, вони заворожували, огортали теплом і створювали незабутню атмосферу.

Урочистий прийом, влаштований в офісі Asters, зібрав понад сто гостей, серед яких були топ-менеджери бізнесу, дипломати, представники державної влади та громадські діячі.

Під час церемонії відкриття вис­тавки старший партнер Asters ­Армен Хачатурян зазначив, що можливість презентувати мистецтво Бориса ­Єгіазаряна є великою честю для Asters та USUBC: «Наївна чарівність, щирість та духовність його робіт, виконаних з вірменським мистецьким смаком та безперечним професіоналізмом, не можуть залишити нікого байдужим. Творчість художника об’єднує час, покоління та культури. Кольори його робіт є сяючими, а образи — виразними та простими. І все ж ці, з першого погляду, прості образи викликають у глядача багатогранні емоції. І таке поєднання є магічним. Емоції повертають нас у дитинство, пробуджуючи майже забуті відчуття гармонії та приязності світу».

Своїми враженнями поділився і президент Американсько-української ділової ради Морган ­Вільямс: «ArtAsters має дуже благородну місію — популяризувати українське мистецтво серед представників ділових кіл. Борис Єгіазарян — це художник, погляд якого завжди зосереджений на красі людини, її вірі та її присутності у Всесвіті, для якої неможливий компроміс із болем іншої людини».

Як зізнався «УЮ» сам художник, в юності, під час навчання, він писав картини, в яких відображав драму життя. У 90-ті роки минулого сторіччя, коли у Вірменії йшла війна, Борис Єгіазарян уже сам зіштовхнувся з життєвою драмою, переживши втрату близьких друзів. Відтоді його погляди на мистецтво змінилися. «Я зрозумів, що більше не можу писати драму, адже кожен у своєму житті переживає трагедії, а людина більше потребує життєствердних моментів. Людям потрібні слова радості, любові, благословення. Це і стало основною темою мого живопису», — поділився сек­ретом творчості художник.

Символи, які митець вкладає у свої роботи, — про дароване богом життя; його картини наповнені світлом та радістю, вони надихають та змушують замислитися про місце людини у світі, що постійно змінюється.