№6 Червень 2017 року → У вільний час

Фокус: Віддалене керування

Ще років 10—15 тому працівник, якому надавали робочий ноутбук, викликав заздрощі та думку «пощастило ж, може працювати віддалено, де забажає». Тепер же все більше схиляєшся до думки «з ноутом доведеться працювати навіть у відпустці»

За даними компанії Бітрікс 24 та GFK Ukraine, третина компаній, що використовують віддалених співробітників, зосереджені в Києві. Найбільше віддалених співробітників задіяно в ритейлі, телекомунікаційній галузі, IТ, промислових і будівельних компаніях. За професією це фінансисти, програмісти, працівники служб підтримок, юристи, дізай­нери та копірайтери. Серед тих, хто працюють віддалено: професіонали з високою кваліфікацією, вищою освітою та старші за 25 років.

Найближчим часом в Україні прогнозують і подальше зростання дистанційної зайнятості. Принаймні поки монстри ІТ-галузі ІВМ не зробили гучну заяву про повернення своїх працівників до офісів.

Чому ми звертаємо увагу на ІВМ? Віддалена праця стала можливою зав­дяки технічному прогресу. Тож не дивно, що компанії, які втілюють цей прогрес у життя, стали одними з найперших, хто «віддалив» своїх працівників. За даними компанії ІВМ, у 2007 році близько 40 % (400 тисяч) її співробітників не працювали в офісі. Був скорочений офісний простір на 7,25 млн квадратних метрів, а продаж 5,4 «квадратів» офісної площі приніс їй 1,9 млрд дол. США.

Що думають наші юристи про віддалену працю і як їм вдається її організувати? Про це —далі.

 

Практична необхідність

Богдан БОРОВИК, партнер ЮФ «Боровик та Партнери»

У нашій компанії юристи працюють віддалено не на регулярній основі, а за практичної необхідності. Наприклад, коли проїзд з лівого на правий берег у Києві був тривалий час ускладнений через дорожні роботи, працівники могли один день на тиждень на свій вибір працювати вдома. Окрім економії часу, також зменшується психологічне та фізичне навантаження через тривалі поїздки на роботу.

Серед можливих негативних наслідків часто називають неефективність працівника через відсутність зовнішнього контролю та недостатня залученість до процесів усередині компанії.

Високі очікування до працівників щодо ступеня самоконтролю та сфокусованість на результатах, а не на процесі, розв’язують першу проблему. Друга проблема розв’язується за допомогою різноманітності інструментів для спілкування та командної роботи: skype, slack, dropbox, інструменти google тощо.

Необхідність стандартизації віддаленої роботи залежить від розміру компанії — чим більше працівників, тим більша потреба в стандартизації. Проте не все можна стандартизувати. Там, де не працюють стандарти, можуть працювати спільні цінності та принципи.

 

Правильно налаштована комунікація

Богдан ДУЧАК, партнер та співзасновник ЮФ Axon Partners

Сьогодні в юристів є безліч причин та ще більше можливостей працювати віддалено. Що тут говорити: юристи навіть на лікарняному працюють з дому, якщо тільки вони не під крапельницями чи в реанімації. Віддалена робота дає відчути певну свободу — ви самі плануєте день, тому можете навіть поспати після обіду. З іншого боку, не всім комфортно так працювати — надлишок свободи потім вилазить боком. Це як з дітьми.

Вимоги до віддаленої роботи мають бути такі, як і до звичайної: вчасно, якісно, але при цьому перебуваючи на постійному зв’язку. Якісь інші стандарти та правила тільки зруйнують усі плюси. І хоч IBM вирішила повернути більшість працівників до офісів, це навряд чи через те, що віддалена робота погана як явище. Потрібно шукати інші причини — не ті люди, ускладнена комунікація, втрачене відчуття команди, прокрастинація і глобальне потепління.

Ніхто поки не спростував твердження, що найефективніше спілкування — це один на один з маркером біля дошки. Тому ключ до успіху при моделі віддаленої роботи — це правильно налаштувати комунікацію, наблизивши до face-to-face стандарту. Тоді все інше вирішується швидко і легко.

 

Пігулка від стресу

Марія КОШУТСЬКА, PR-менеджер «КПМГ-Україна»

Віддалена робота або work from home — саме так у «КПМГ-Україна» називається зайнятість поза офісом. Це, відповідно до корпоративних правил, офіційна можливість попрацювати на зручній для співробітника локації. Професійний персонал таким бонусом може скористатися раз на місяць, адміністративний — раз на тиждень. «КПМГ-Україна», до речі, перша з компаній Big 4 запровадила цей підхід у роботі.

Звичайно, робота в команді, завантаженість, зустрічі з клієнтами — це фактори, які не дуже позитивно впливають на можливість попрацювати поза офісом. Але, коли ніщо не перешкоджає роботі юриста в домашньому режимі, достатньо просто попередити свого керівника про ці плани. На нашу думку, віддалена робота позитивно впливає на продуктивність, дає змогу відпочити від опен спейсу — це така собі пігулка від стресу, можливість сконцентруватися і ефективно зробити все заплановане.

Однак деякі співробітники стверджують, що вдома їм працювати не дуже комфортно, і зазначають уже зовсім інші фактори, які відволікають їх. У будь-якому випадку можливість віддаленої роботи є ознакою гнучкого менеджменту, а користуватися нею чи ні — обирати співробітнику.

 

Інструмент розвитку юрбізу

Віта ШКАРАПУТА, старший юрист ЮК ESQUIRES

Мільйони працівників по всьому світу вже користуються перевагами віддаленої роботи. Хоча лідерами в провадженні нових стратегічних рішень вважаються компанії в ІТ-індустрії, все більше працівників, які займаються консалтингом, надають перевагу працювати віддалено, оскільки творча та складна робота потребує значної концентрації. При цьому в еру технологічного прогресу ще ніколи не було так просто працювати над проектами та бути на зв’язку з колегами з усього світу.

З точки зору нормативного регулювання віддалена робота не має нічого спільного з трудовим законодавством. Фріланс має ознаки цивільно-правового договору, за яким замовник, наприклад, на підставі усної домовленості чи електронної переписки надає замовлення виконавцю. Відповідно фрілансер, працюючи дистанційно, не може претендувати на соціальний захист чи гарантії працівників, на кшталт відпустки чи лікарняного. Проте все більше юристів, особливо юристів-початківців, окрім основного заробітку, прагнуть отримувати додатковий дохід як фрілансер. Серед інших чинників, що спонукають юристів працювати віддалено, є: можливість працювати автономно, прагнення особистого розвитку за рамками того, що прийнято називати «традиційною успішною кар’єрою», можливість займатись особистими проектами, небажання підлаштовуватися під чужий графік та бути частиною громіздкої корпоративної структури. Як правило, такі юристи займаються складанням проектів юридичних документів: позовних заяв, скарг, цивільно-правових, трудових договорів, протоколів, установчих документів юридичних осіб тощо. Часто юрист — in house, пропрацювавши тривалий час на підприємстві, через певний проміжок часу стає фрілансером, який займається супроводженням діяльності такої компанії та представництвом інтересів менеджменту. Як показує досвід, такий позаштатний радник займається дотриманням умов контрактів у відносинах компанії з її контрагентами, а також питаннями оподаткування, реструктуризації підприємства та захисту бізнесу.

Ще років 10 тому для юристів віддалена робота була, радше, міфом, ніж реальністю, проте в епоху глобалізації фріланс стає зручним та ефективним інструментом для розвитку юридичного бізнесу в цілому.

 

Ефективність — кожну секунду

Інна СКУЗЬ, юрист Pavlenko Legal Group

У наш час завдяки стрімкому розвитку комп’ютерних технологій та інформаційно-телекомунікаційних мереж у працівників, у тому числі юристів, є всі можливості працювати віддалено, тобто дистанційно від офісу. Такими перевагами зазвичай користуються особи, які через свій сімейний стан, вік, стан здоров’я та інші причини змушені залишатися та проводити більшість свого часу вдома. Я, будучи мамою в дек­реті, відчула на собі певні «плюси» та «мінуси» віддаленої роботи юриста.

Так, серед «плюсів» віддаленої роботи — це, безперечно, можливість більше часу проводити зі ­своєю сім’єю та дітьми, це гнучкий робочий графік та зменшення витрат і часу на дорогу. Ти починаєш ефективно використовувати кожну секунду свого часу та направляти її на отримання бажаного результату в роботі. При цьому існування електронних гаджетів, Інтернету та відеоконференцзв’язку максимально наближують віддалену роботу до офісної та дають можливість приносити взаємні вигоди в робочому процесі як працівникам, так і їхнім роботодавцям.

У той же час «мінуси» дистанційної роботи полягали у відсутності в мене доступу до таких інформаційно-правових систем, як НАУ та ЛІГА:ЗАКОН, які, як відомо, полегшують роботу юристів та є must have для кожної особи, яка працює в правовому полі. Також, маючи двох маленьких дітей, не завжди час, який було відведено на здійснення роботи, міг бути реалізованим. За таких обставин доводилось працювати вночі, коли діти вже спали, а для мене, враховуючи мій біоритм життя, це не завжди був вдалий час для розумової праці. Крім того, віддаленість роботи унеможливлювала якісне та своєчасне спілкування з керівництвом та колегами по роботі.

Також зауважу, що на сьогодні немає правових норм, які чітко регулювали б права та обов’язки роботодавців та їхніх дистанційних працівників під час виконання останніми своєї віддаленої роботи. Тому наразі дуже важливо прийняти спеціальний закон або доповнити Кодекс законів України про працю спеціальними положеннями, які регулювали б вказану вище трудову діяльність.

Переконана, що чітко узгоджені трудові обов’язки та встановлені правила виконання віддаленої роботи дадуть змогу забезпечити трудову дисципліну дистанційним працівникам, підвищити рівень довіри роботодавців до них та уникнути непорозумінь, які можуть виникнути під час робочого процесу.